Із запитанням «Чому я не можу завагітніти?» варто звернутися до лікаря, якщо зачати дитину не вдається протягом року подружнього життя на тлі цілковитої відмови від будь-яких засобів контрацепції та за умови регулярного статевого життя.
Зміст
- Що таке ендометріоз матки
- Ендометріоз шийки матки
- Ендометріоз яєчників
- Причини виникнення
- Симптоми і ознаки
- Діагностика захворювання
- Методики лікування
- Ускладнення
- Профілактика захворювання
Ендометріоз - це гормонозалежне доброякісне захворювання. Буває генітальний і екстрагенітальний ендометріоз (частота виникнення 6-10%). Найчастіше розвивається у жінок в репродуктивному віці.
Що таке ендометріоз матки
Ендометріоз - захворювання що проявляється розростанням ендометріоїдних тканин за межі слизової оболонки матки. Залежно від ступеня вираженості ендометріозу, він може мати різну клінічну картину, перебіг.
Ендометріоз шийки матки
Виникає при травмах шийки матки, внаслідок абортів, після діатермокоагуляції шийки матки. Розвиток патології виникає приблизно через 6 місяців після впливу провокуючого фактору. Виділяють такі види ендометріозу:
- Ектоцеовікальний
- Ендоцервікальний
Рідше уражається канал шийки матки. Характерними проявами захворювання є пре- і постменструальні кров'яні виділення.
Ендометріоз яєчників
Часто діагностується в поєднанні з іншими видами патології. Клінічна картина цієї форми захворювання дуже різноманітна. Частими симптомами можуть бути тривалі мажучі коричневі виділення до і після місячних, порушення менструального циклу, больовий синдром буває не завжди. Больовий синдром більш характерний для черевних форм ендометріозу, пацієнти скаржаться на постійний біль різної інтенсивності, яка може віддавати в різні органи.
Причини виникнення
На сьогоднішній день патогенез захворювання до кінця не вивчений. Ендометріоз характеризують як патологію, яка виникає при порушенні молекулярно-генетичних, імунних, гормональних чинників. До основних теорій розвитку хвороби відносять:
- Ембріональна і дізонтогенетична. Ендометріоз виникає при порушенні закладки і формуванні ендометріоїдних тканини із залишків парамезонефральних протоків або зі зміщених ділянок зародкового матеріалу.
- Ретроградної менструації. Суть в тому, що елементи ендометрію заносяться в інші тканини органів і імплантуються активуючи розвиток патології. Це виникає під час гінекологічних маніпуляцій, лімфогенним або гематогенним шляхом.
- Метапластична. Характеризується переродженням ембріональних клітин черевної порожнини в ендометріоїдну тканину.
- Генетична. Передбачає високий ризик розвитку захворювання при наявності патології у близьких родичів.
- Імунологічна. Наявність у хворих ознак імунодефіциту обумовлює розвиток ендометріоїдних процесів.
Також виділяють фактори, які сприяють розвитку патології. До них відносять репродуктивний вік, хірургічні втручання, тривале використання гормональних контрацептивів, численні аборти і вискоблювання порожнини матки.
Симптоми та ознаки
Клінічні прояви патології залежать від локалізації процесу. Основні симптоми захворювання:
- Больовий: характерні хворобливі відчуття різного ступеня інтенсивності в області малого тазу. Також може виникати диспареунія, болючість під час менструацій. Характерно виникнення іррадіації болю в інші органи.
- Безпліддя: можливо первинне і вторинне.
- Геморагічний синдром: можуть виникати кровомазання до і після менструацій, гіперполіменорея.
Також виникають загальноклінічні ознаки до яких відносять швидку стомлюваність, емоційну лабільність, зниження працездатності. У деяких випадках хвороба може протікати безсимптомно.
Діагностика захворювання
Для постановки діагнозу в першу чергу проводять збір скарг, анамнезу. Також проводять вагінальне дослідження, огляд в дзеркалах, кольпоскопію. За показаннями використовуються інструментальні методи досліджень до яких відносять УЗД, гістероскопію, гістеросальпінгографію, МРТ, КТ. Також проводять дослідження гормонального фону, цитологічне дослідження.
Методики лікування
Вибір методу лікування залежить від таких факторів: характер перебігу патології, вік пацієнтки, тривалості захворювання, наявність супутньої патології. Можуть використовуватися такі методики лікування:
- Медикаментозна терапія. Використовуються симптоматичні засоби. Застосовуються знеболюючі, седативні, гемостатичні засоби. Також застосовують гормональну корекцію, яка спрямована на призупення активного процесу в ендометріоїдних вогнищах.
- Хірургічна корекція. Передбачає видалення вогнищ ендометріозу в межах незмінених тканин. Показана при такому захворюванні як хронічний ендометрит, тяжкому перебігу захворювання, відсутності ефекту від медикаментозної корекції, кістах яєчників. Операції можуть проводиться лапароскопічним, лапаротомічним, вагінальним доступами.
Також широко застосовуються ендоскопічні методи лікування ендометріозу та спайкового процесу малого таза.
Ускладнення
Для ендометріозу характерний ряд ускладнень, які значно погіршують прогноз перебігу патології. До них відносять:
- Психоневрологічні порушення.
- Безпліддя.
- Спайкова хвороба.
При виникненні таких ознак лікування повинно проводитися тільки в спеціалізованому стаціонарі.
Профілактика захворювання
Для того, щоб попередити розвиток даної патології важливо дотримуватися таких принципів:
- Своєчасне відвідування лікаря при виникненні будь-яких ознак хвороби.
- Використання ефективних засобів для консервативного і оперативного лікування.
- Всебічне, повне обстеження жінок з груп ризику.
При оперативному методі важливо пам'ятати про імплантаційне поширення ендометріоїдних гетеротопій. Важливо, щоб тканини уражені ендометріозом не контактували з очеревиною і післяопераційною раною.
Висновок
Ендометріоз - поширене захворювання у жінок в репродуктивному віці. Може мати різну локалізацію, перебіг, поширеність. Іноді протікає безсимптомно, в інших випадках характерний больовий, геморагічний симптоми, безпліддя. Для лікування може застосовуватися консервативний і хірургічний методи.
Якщо Ви виявили ознаки ендометріозу, то обов'язково запишіться на прийом до хорошого лікаря в клініці Isida за телефонами: 0-800-35-92-86 (для українських операторів зв'язку), +38-044-455-88-11 (для міжнародних). Або задайте своє питання щодо ендометріозу на спеціально створеній для цього сторінці.