Ендометріоз – це одне з найбільш поширених гінекологічних захворювань, яке негативно позначається на роботі репродуктивної системи жінки. Про те, що таке ендометріоз, якими симптомами він проявляється і чи можна від нього вберегтися, розповідає лікар акушер-гінеколог, репродуктолог Аліпова Наталія Федорівна.
Зміст
- Що це таке
- Хронічний ендометрит
- Діагностика
- Методи лікування ендометриту
- Гострий ендометрит
- Симптоми та ознаки
- Діагностика
- Лікування
- Профілактика
Жінки, які приходять на прийом до гінеколога з проблемою безпліддя та викиднів, часто чують діагноз “ендометрит”.
Ендометрити підрозділяються на дві категорії:
- гострий – симптомний
- хронічний – безсимптомний ( тихий).
Комплексні гінекологічні програми
Ціни на комплекс послуг з гінекології
Що таке ендометрит матки
Ендометрит - це інфекційне запалення слизової оболонки матки (ендометрію) грибкового, вірусного чи бактеріального походження.
Не плутайте ендометрит з терміном “ендометріоз” - це схожі назви двох гінекологічних захворювань з різними причинами, симптомами і методами лікування. Ендометрій вистилає порожнину матки з внутрішньої сторони. Ендометрит виникає внаслідок активного розповсюдження певних інфекційних чинників, які потрапляють у порожнину репродуктивного органу і оселяються на слизовій оболонці. Наразі ще тривають дослідження для остаточного розуміння шляхів розповсюдження інфекції. На сьогодні відомі наступні встановлені та йомовірні джерела потрапляння мікроорганізмів до слизової порожнини матки
- A - гематогенне (через кров) поширення бактерій з кишківника та мікрофлори порожнини рота
- В - підйом бактерій з піхви через шийку матки
- C - передача бактерій через інші маршрути:
- гінекологічні діагностичні процедури (вишкрібання порожнини матки, гістероскопія, аспіраційна біопсія)
- процедури в програмах ЕКЗ (пункція яєчників, перенос ембріонів)
- введення або видалення внутрішньоматкового контрацептиву (спиралі)
- Безперервне використання внутрішньоматкових контрацептивів, навіть після їх видалення з порожнини матки
- Множинні аборти, оперативне розродження, післяпологове інструментальне втручання в попрожнину матки
- Порушення менструального циклу: тривалі менструації, нерегулярні маткові кровотечі
- Запалення та непрохідність маткових труб
- Бактеріальний вагіноз (дісбактеріоз піхви)
- Наявність супутньої патології матки: ендометріоз шийки матки, гіперплазія ендометрію (надлишикове розростання ендометрію), підслизові міоматозні вузли
- Туберкульоз наявний або перенесений
- Гістероскоія (огляд порожнини матки) з візуальною оцінкою ознак запального процесу та біопсією ендометрія<
- Гістологічне обстеження біоптату ендометрія, отриманого під час гістероскоії або аспіраційної біопсії ендометрія з використанням сучасних імуногістохімічних маркерів (CD138), що збільшує точність і достовірність діагностики
- Культуральні методи (бак посів вмісту порожнини матки на мікрофлору)
- Кількісна ПЛР в реальному часі та IS-pro технологія
- Секвенування субодиниці 16S p-РНК мікроорганізму та секвенування повного геному
- характерними болями;
- різким підвищенням температури;
- ненормальними кровотечами із статевих органів;
- сильними виділеннями слизового та гнійного характеру.
- статеві контакти під час менструації;
- загальні інфекційні хвороби;
- перенесенні гінекологічні хвороби: сальпінгіт, оофорит правосторонній або лівосторонній;
- недотримання правил гігієни зовнішніх статевих органів;
- травмування матки і шийки матки;
- внутрішньоматкова спіраль.
- Молодий вік (до 25 років). Часта зміна сексуальних партнерів.
- Нехтування презервативами.
- Спринцювання, підмивання душем знизу вверх. Таким чином вимивається мікрофлора і формується дисбактеріоз.
- Біль: сильний або незначний, внизу живота, де локалізуються органи малого тазу. Може носити постійний чи тимчасовий характер.
- Збільшення виділень: слизові, слизово-гнійні або гнійні, в залежності від процесу, його стадії, причини розвитку хвороби.
- Температура тіла. Дуже висока на пізніх етапах післяродового та гострого ендометриту.
- Мікроскопія виділень
- Мазок на гонорею
- Бактеріологічне дослідження з статевих органів
- ПЦЛ діагностика урогенітальних інфекцій
- Загальний аналіз крові
- Ультразвукова діагностика органів малого тазу
- Використовуйте презервативи під час сексуального контакту.
- Проходьте профілактичні огляди для виявлення можливої інфекцій, навіть без наявності симптомів.
- Не займайтесь спринцюванням, не підмивайтесь душем знизу наверх.
- Слідкуйте за своєю гігієною.
- Виключте випадкові статеві контакти.
- При перших неприємних симптомах гінекологічного характеру одразу звертайтесь до лікаря.
- Перед проведенням діагностичних маніпуляцій здавайте аналізи на визначення мікрофлори, це допоможе вчасно знайти та виключити можливість інфекції.
- Після пологів здавайте аналізи та відвідуйте свого гінеколога для контролю можливого розвитку запалення.
Хронічний ендометрит
Постійно нас оточує безліч живих мікроскопічних істот (мікроорганізмів) і завдяки природному балансу наша сумісна жіттєдіяльність знаходиться в гармонійному процесі, що запобігає виникненню запалення. Хронічний ендометрит є станом, що включає порушення мирного співіснування між мікроорганізмами і імунною системою господаря (людини) в ендометрії. Стійке запалення слизової оболонки порожнини матки найчастіше викликано наступною мікрофлорою: Ентерококі та Ентеробактерії, Стафілококи та Стрептококи, Анаеробні бактерії (Гарднерела), Мікоплазма та Уреаплазма, Хламідія та Гонококи, і в рідких випадках – Мікобактерії туберкульозу.
Зазвичай перебіг хронічного ендометриту безсимптомний або має неспецифічні симптоми, такі як нерегулярні (аномальні) маткові кровотечі, тазові болі, вагінальна лейкорея (надлишкові виділення з піхви)
Фактори ризику
Діагностика
Методи діагностики базуються на визначенні ознак запалення, а також на ідентифікації аномального стану мікрофлори ендометрію. Для цього використовують наступні методи:
Методи ідентифікації збудника:
Методи лікування
Основу лікування ендометриту складають антибіотики широкого спектру дії або цілеспрямована терапія у разі виявлення конкретного збудника. Курс лікування займає від 14 до 30 днів. Прийом пероральних антибіотиків не завжди дає повний терапевтичний ефект з певною частотою випадків, що не піддаються лікуванню з першого разу.
Згідно статистичних даних, саме хронічний ендометрит характерний для жінок з невиношуванням вагітності та з безпліддям.
Гострий ендометрит
Гостра форма хвороби виникає під час проникнення інфекційного агента в порожнину матки. Якщо місцевий імунітет через певні клінічні стани не може дати відповідь, слизова запалюється.
Гостра форма проявляється:
Саме ці характеристики відрізняють гострий процес від більш пасивного хронічного. Гострий процес може переходити у хронічну форму, за умови поганого або недостатнього лікування.
Причини виникнення гостого ендометриту
До причин відносять:
Фактори ризику, які можуть спровокувати розвиток ендометриту. До них відносять:
Симптоми та ознаки
Симптоми та ознаки ендометриту відрізняються залежно від протікання процесу, імунних можливостей організму, наявності чи відсутності вагітності та інших факторів.
Симптоми:
Гострий процес розвивається через 4 дні після оперативних інвазій, родової діяльності чи аборта. Перш за все піднімається температура, починаються болі внизу живота, гнійні виділення. Якщо за дві неділі не було жодної спроби адекватного лікування, наступають ускладнення, або процес хронізується.
Діагностика
Лікування
Лікування гострого ендометриту націлене на елімінацію етіологічного фактора запалення. Для цього використовують антибіотики, протигрибкові, противірусні та антипротозойні препарати та інфузійна тераія. Високу ефективність має етіотропне лікування, засноване на результатах бактеріологічного дослідження і антибіотикограми.
Профілактичні заходи
Профілактика - це найкраще лікування ендометриту, збереже ваше здоров'я і здатність виношувати дитину під час вагітності. Рекомендації дуже прості:
