Що таке порушення овуляції
Порушення овуляції знайоме 20-25% жінок і є однією з головних причин безпліддя. Розрізняють патологічну (олігоменорея) або нерегулярну овуляцію (чергування овуляторних менструальних циклів з ановуляторними), так і повна її відсутність (аменорея). Існує декілька причин порушень процесів овуляції. Перша причина – гормональний дисбаланс, викликаний ендокринними патологіями (гіпофіза, щитоподібної залози), захворюваннями органів репродуктивної системи (ендометріоз, полікістоз яєчників) і т. д. Друга причина – відхилення від норми маси тіла: як надлишок, так і дефіцит. Це пов'язано з тим, що жирова тканина є своєрідним «периферичним» органом, де накопичуються гормони, які впливають і на овуляцію. Третя причина – гострий або хронічний стрес, підвищені фізичні навантаження. Існує і генетичне порушення овуляції - наприклад, внаслідок синдрому раннього (до 40 років) виснаження яєчників.
Ознаки та симптоми порушення овуляції
Порушення процесів овуляції легко запідозрити, якщо цикл місячних є нерегулярним або ж менструації відсутні взагалі. Але навіть якщо все відбувається регулярно і вчасно, овуляція може не наступати (ановуляторний цикл). Це побічно підтверджується відсутністю таких ознак, як підвищення чутливості і набухання молочних залоз перед місячними, а також зміни характеру виділень (занадто скудні або рясні). Більш інформативним методом є ранкове вимірювання базальної температури. У нормі температура трохи знижується перед овуляцією, а потім підвищується у другій фазі циклу, якщо ж цикл ановуляторний, вона не змінюється. Можна використовувати і домашні тести, які показують збільшення кількості лютеїнізуючого гормону протягом 1-1,5 доби до овуляції. Лікарі діагностують порушення овуляції лише після проведення обстежень: аналізу крові на гормони (андрогени, естрогени, прогестерон, гормони щитоподібної залози) і УЗД органів малого таза (з метою спостереження за динамікою розвитку фолікулів).
Лікування порушень овуляції
Вибір методів лікування залежить від того, що саме послужило причиною виникнення порушень процесів овуляції, і проводиться лише після комплексного обстеження. Іноді для відновлення овуляторної функції досить внести деякі зміни у спосіб життя: нормалізувати масу тіла, вилучити чинники, які можуть провокувати стрес. Але якщо виявлено гормональні порушення, знадобиться медикаментозна терапія. Овуляція може бути індукована за допомогою нестероїдних антиестрогенних препаратів, гонадотропних гормонів, інсулінових сенсітайзерів, а також хірургічним втручанням (зазвичай застосовується при поликістозі). Стимуляція овуляції проводиться під постійним УЗД-моніторингом процесу: коли фолікули досягають потрібних розмірів, вводять хоріонічний гонадотропін, який запускає овуляцію. Слід враховувати, що вагітність, яка наступила після гормонального лікування порушень овуляції, в 10-30% випадків може бути багатоплідною, тому варто завчасно підготуватися до подвійної відповідальності – і радості теж!
При зверненні пацієнтки з порушеннями менструального циклу, спочатку необхідно визначити, коли ця проблема виникла. Якщо менструації завжди були нерегулярними або ніколи не починалися, може йти мова про хромосомні аномалії або вроджені вади розвитку статевої системи. На деякі питання допоможе відповісти УЗД, для відповіді на інші необхідне обстеження на хромосомний набір і консультації генетика. Якщо ж менструації були регулярними і раптом виникли порушення, причини інші. Це може бути разова ситуація, пов'язана з ГРВІ, отруєнням, сильним стресом, адже інтоксикація організму і викид стресових гормонів можуть порушити менструальні «налаштування». У цих випадках не знадобляться дослідження, і все відновиться, коли життя жінки налагодиться.
Якщо порушення циклу повторюються, передусім ми перевіряємо роботу щитоподібної залози. Її захворювання можуть проявлятися через порушення менструального циклу, а згодом і появи й інших проблем – анемії, ожиріння, випадання волосся тощо. Також причиною може слугувати надлишок гормону пролактину. Але, перш ніж призначати гормональні дослідження, необхідно поговорити з пацієнткою, провести огляд, зробити УЗД – з його допомогою можна виявити поліп у порожнині матки, кісту яєчника, нарешті, визначити, чи відбувалася овуляція.
Виникнення ановуляторних циклів час від часу – явище нормальне. Так, у двадцятирічної жінки з 12 циклів один може бути ановуляторним, а у сорокарічної – вже половина. Не лише кожен вік має свої норми, а й конкретна жінка – все індивідуально: початок місячних, менопауза, кількість фолікулів у яєчниках. У пацієнтки 45-47 років порушення менструального циклу можуть свідчити про початок менопаузи (здебільшого вона настає в 49 років). У корекції немає потреби, якщо вона не впливає на якість життя. Але якщо вагітність запланована, УЗД-маркери і гормональні тести допоможуть з'ясувати, чи можлива вона.
Задайте своє запитання
Якщо у Вас виникли запитання, обов'язково задайте їх у клініці Isida за телефонами:
0-800-35-92-86 (для українських операторів зв'язку),
+38-044-455-88-11 (для міжнародних),
через Telegram або Viber за номером:
+38-097-455-88-11
Також можливо задати своє запитання на спеціально створеній для цього формі сайту.