Щеплення в пологовому будинку

Ткаченко Оксана Віталіївна

Акушер-Гінеколог

• Календар профілактичних щеплень
• БЦЖ
• Особливості догляду за місцем введення вакцини
• Які ускладнення можуть бути після вакцинації БЦЖ
• Вакцинація проти гепатиту В
• Побічні реакції

Кожна країна має свій календар щеплень. Календар щеплень не є стабільним, він весь час змінюється і оновлюється в залежності від змін епідеміологічного стану в країні, нових даних теоретичної і прикладної імунології, розробки нових вакцин. В Україні вакцинація здійснюється відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я від 03.02.2006 №48 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів». Будь-яка вакцинація дитини здійснюється тільки після письмової згоди батьків.

Календар профілактичних щеплень

В пологовому будинку малюку проводять 2 щеплення: БЦЖ і проти гепатиту В.

БЦЖ

Чому треба вакцинувати дитину проти туберкульозу?

Туберкульоз – це хронічна бактеріальна інфекція, що, як жодна інша, викликає велику кількість смертей у всьому світові. За даними ВОЗ, туберкульозом заражається одна людина в секунду. Щороку від цього захворювання гине 2 млн. людей. У всьому світові нараховується близько 2 млрд. носіїв туберкульозу, хоча більша частина з них – здорові. В Україні нараховується близько 1 млн. хворих на туберкульоз. Якщо у дорослого, який заразився туберкульозом без клінічних проявів, ризик захворіти – 0,4%, то у дітей до року – 42%.

Більшість вважає, що туберкульоз – це хвороба людей низького достатку. Однак, важливо знати, що ця хвороба не має меж і соціальних бар’єрів. Останнім часом спостерігається зростання захворюваності туберкульозом серед забезпечених верств населення.

Туберкульоз може уражати різні органи та тканини людини: очі, шкіру, кістки, сечостатеву систему, кишечник і т.д. Але найчастіше зустрічається туберкульоз легень. Дуже важко вберегти себе від туберкульозу, оскільки інфекція передається, в основному, повітряно-крапельним шляхом, потрапляючи в органи дихання від хворої людини до здорової, тому заразитися можна де завгодно і не обов’язково в результаті прямого контакту з хворим.

Теоретично батьки мають право відмовитись від проведення вакцинації БЦЖ своїй дитині. Однак, приймаючи таке рішення, необхідно пам’ятати, що серед новонароджених для туберкульозу немає «благополучних» і «неблагополучних» дітей. Бажано проводити вакцинацію БЦЖ саме в умовах пологового будинку, а не в поліклініці після виписки, оскільки дитина не застрахована від зустрічі з мікобактерією вдома, на вулиці, в поліклініці – і при відсутності у неї імунітету така зустріч може виявитись дуже і дуже небезпечною.

Протитуберкульозну вакцину (вакцина представляє собою живі бактерії) створили в 1923 р. двоє французьких вчених – Кальметт і Герен (звідси і назва культури – Bacillum Calmette Guerin, BCG; в українській транскрипції – БЦЖ).

Вакцинація новонародженим проводиться, починаючи з 3-ої доби життя. Вакцинація для профілактики туберкульозу не проводиться в один день з іншими вакцинаціями.

Вакцина БЦЖ зберігається в окремій кімнаті в холодильнику при температурі не вище 4° С. Вакцинацію проводить спеціально підготовлений медичний персонал пологового будинку. Вакцина вводиться внутрішньошкірно на зовнішній поверхні верхньої третини лівого плеча. В місці введення утворюється папула білого кольору, яка зникає зазвичай через 15-20 хв.

Особливості догляду за місцем введення вакцини

Протягом двох днів після проведення вакцинації дитину не купають.

Через 2-3 місяці на шкірі в місці ін’єкції утворюється ущільнення або потовщення тканини – інфільтрат, що нагадує укус комара. В нормі він повинен бути не більше 1 мм в діаметрі. Іноді інфільтрат покривається кірочкою. Кірочку в жодному разі не можна видаляти! Вона може відпасти самостійно, відмокати під час водних процедур і потім з’являтися знову. При купанні дитини треба уникати намилювання цієї області мочалкою. Зворотній розвиток місцевої реакції триває 2-3 місяці, іноді й довше. До 6 місяців у 90-95% формується ніжний рубчик, який набуває свого остаточного вигляду до року.

Категорично забороняється змазувати місце введення вакцини антисептичними розчинами – зеленкою, йодом, спиртом, оскільки це може нашкодити розвитку місцевого інфекційного процесу.

Вакцинація БЦЖ абсолютно протипоказана:

• дітям, в сім’ях яких були відмічені випадки вродженого або набутого (викликаного ВІЛ-інфекцією) імунодефіциту;
• дітям, у братів або сестер яких спостерігались ускладнення після протитуберкульозної вакцинації;
• дітям з вродженими ферментопатіями – це вроджена недостатність функції якогось ферменту або його повна відсутність, важкими спадковими захворюваннями (наприклад, хворобою Дауна), важкими перинатальними ураженнями ЦНС (дитячий церебральний параліч).

Вакцинація БЦЖ відкладається до одужання:

• при будь-яких інфекційних процесах;
• при гемолітичній хворобі новонароджених (тобто, захворювання, яке виникло внаслідок несумісності крові матері і плоду за резус-фактором або групою крові);
• при глибокому ступеню недоношеності.

Які ускладнення можуть бути після вакцинації БЦЖ

Виразкування інфільтрату. Область ущільнення або потовщення тканини в місці ін’єкції (інфільтрат) збільшується в діаметрі (більше 1 мм), вкривається виразками; виразка безболісна, з невеликим виділенням.

Утворення підшкірного інфільтрату. Інфільтрат утворюється не в шкірі, а під шкірою. Виглядає він як «кулька», яка прощупується під гладенькою, незміненою шкірою. Це ускладнення пов’язано з надмірно глибоким введенням вакцини. Якщо вчасно не звернутись до лікаря, інфільтрат може прорватися всередину, і інфекція потрапить в кровоносне русло.

Утворення келоїду. Це досить рідкісне ускладнення, причому у новонароджених воно зустрічається рідше, ніж у більш старших дітей. Представляє собою загальне спадкове захворювання, при якому будь-яке пошкодження шкіри супроводжується надмірним розростанням рубцевої тканини. В разі утворення келоїду після щеплення рубець стає яскравим, крізь нього просвічують судини, іноді з’являється свербіж.

Розповсюдження інфекцій на лімфовузли. В цьому разі виявляються збільшені безболісні пахвові лімфатичні вузли, які матері частіше всього помічаються при купанні дитини. Такий лімфатичний вузол має розмір грецького горіху, а іноді – курячого яйця. Зрідка інфекція проривається крізь шкіру, і утворюється свищ, тобто канал, через який виходить виділення.

При появі будь-якого з вищеперерахованих ускладнень, а також інших незвичних явищ, треба негайно звернутись до фтізіатра.

Вакцинація проти гепатиту В

В усіх економічно розвинутих країнах вакцинація проти гепатиту В введена в календарі обов’язкових щеплень і починається з перших днів життя дитини, оскільки новонароджені мають максимальний (90-95%) ризик стати хронічними носіями даної інфекції.

Носіями гепатиту В є 5-10% населення. У світі нараховується 2 млрд. людей, які мають імунологічні маркери гепатиту В, 350 млн. зареєстрованих хронічних носіїв вірусу, 1 млн. смертей від інфекції щорічно.

Вірусний гепатит В – інфекційне захворювання печінки, що викликається однойменним вірусом і характеризується важким враженням печінки. Інфекція має різні форми – від гострого гепатиту з жовтухою, безсимптомного вірусоносійства до гострої печінкової недостатності, цирозу і раку печінки. Зараження гепатитом В відбувається в тому разі, коли інфікована кров, навіть у мізерній кількості, потрапляє в кров здорової людини крізь уражені шкірні покриви або слизові оболонки. Відома закономірність – чим в більш молодому віці відбувається інфікування вірусом гепатиту В, тим ймовірніше формування хронічного гепатиту. Ця закономірність проявляється і у випадках зараження новонароджених від матерів, хворих гепатитом В, під час вагітності і пологів: за даними літератури близько 85% таких дітей вже до 5 року життя хворі на хронічний гепатит.

Перша вакцина проти гепатиту В з’явилась тільки в 1986 р. Вакцинацію проти гепатиту В проводять всім здоровим новонародженим до виписки з пологового будинку. Новонародженим вакцина вводиться внутрішньом’язово в передньобокову поверхню стегна. Дітям, що народилися від матерів з позитивним HbsAq статусом, вакцинація проводиться в перші 12 годин після народження. Специфічним обмеженням її використання (в зв’язку з можливим зниженням ефективності) може слугувати глибока недоношеність (вага менше 1,5 кг). В таких випадках вакцинацію відкладають до моменту досягнення дитиною ваги 2 кг. Існує всього дві, незалежно від типу гепатитної вакцини, схеми щеплень – стандартна 0-1-6 місяців (перше щеплення в обраний день, друге – через місяць після першого, третє – через 6 місяців після першого або 5 місяців після другого) і альтернативна 0-1-2 місяці. Основною є перша схема, друга використовується з метою екстреної профілактики (для вакцинації дітей, що народилися від матерів-носіїв) і в тих випадках, коли потрібен швидкий захист від гепатиту В. Тільки повністю завершений курс щеплень проти гепатиту В може гарантувати захист від цієї інфекції. Тривалість імунітету, який отримується в результаті повного курсу щеплень стандартними вакцинами проти гепатиту В, складає не менше 15 років.

Побічні реакції

Сучасні вакцини проти гепатиту В характеризуються виключно високим ступенем очищення. Місцеві реакції (до 10%) – це виникнення в місці уколу почервоніння, незначного ущільнення, дискомфорту при активних рухах. Загальні реакції (близько 1%) – незначне підвищення температури тіла, легке нездужання. Всі перераховані реакції є нормальними (очікуваними), проявляються протягом 1-2 днів з моменту щеплення і проходять без лікування протягом 1-2 днів. Важкі побічні реакції та ускладнення від щеплення проти гепатиту В є дуже рідкими. В медичній літературі описані випадки кропивниці (1 на 100 тис. щеплень), висипання (1 на 30 тис.), ще рідше – м’язового або суглобного болю та вузлуватої еритеми.

Задайте своє запитання

Якщо у Вас виникли запитання, обов'язково задайте їх у клініці Isida за телефонами:

0-800-35-92-86 (для українських операторів зв'язку),

+38-044-455-88-11 (для міжнародних),

через Telegram або Viber за номером:
+38-097-455-88-11

Також можливо задати своє запитання на спеціально створеній для цього формі сайту.