Часи роботи
  • ISIDA Медмістечко
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 21:00
  • ISIDA Оболонь
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00
  • ISIDA Лівобережна
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00
  • ISIDA Печерськ
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00

Чи треба ходити до лікаря, коли нічого не болить?

28 вересня 2011

Питання деякою мірою філософське, однак, держава, в теорії, і система охорони здоров’я, на практиці, частково взяли рішення цього питання на себе, придумавши профілактичні огляди. Під «профілактичним» розуміють звернення до лікаря в тому випадку, коли відсутні активні скарги, і візит є проявом або свідомого ставлення до свого здоров’я, або данина необхідності, як етап перед іншим обстеженням, лікуванням або оздоровчим заходом (наприклад, направив терапевт перед видачею лікарняного або довідки в басейн).

Тобто на момент огляду відсутні саме активні скарги, коли пацієнт сам розповідає про свої проблеми зі здоров’ям. Між тим, при уважному розпитуванні лікар часто може виявити цілий букет нездужань, яким пацієнт не приділяв особливої уваги, однак які можуть свідчити про початок розладу в роботі окремих органів. Є немала кількість людей, в тому числі досить освічених, які вважають, що в молодому (або відносно молодому) віці не варто хвилювати себе та лікарів «безцільними» ходіннями та аналізами. На їхню думку, здоровий організм повинен і здатен самостійно побороти недуги на початковій стадії, а в разі важливих проблем сигнал в мозок в тій чи іншій формі обов’язково надійде. Відносно зрілого віку таких розбіжностей все ж таки немає. Визнаючи право на існування такої точки зору, все ж таки хочу виділити об’єктивні причини, які знецінюють такий підхід.

По-перше, наше стрімке віддалення від Природи привело, в тому числі, до невміння слухати і чути себе, тобто наш бідний перевантажений мозок може нескінченно посилати сигнали про неблагополуччя – ми його просто не почуємо.

По-друге, з тієї ж причини навіть молодий організм все більше втрачає закладений в представника виду Homo sapiens резерв стійкості і опірності до несприятливих зовнішніх впливів. Звідси – зниження загального рівня здоров’я та «омолодження» хвороб,  які завжди вважалися притаманними зрілому та похилому віку.

З іншого боку, сучасний рівень розвитку медичної науки дозволяє висунути досить об’єктивний контраргумент: деякі сучасні аналізи, а також високотехнологічне діагностичне обладнання, дозволяють виявити хворобу не тільки в початковій стадії, але навіть на етапі передзахворювання, коли профілактичні та лікувальні заходи приведуть до повного вилікування. Безумовно, йдеться не про всі недуги, але досить подумати про ті з них, які є смертельними при пізній діагностиці та практично виліковні при своєчасному виявленні.

Звернемося до статистики – науки, як відомо, сурової, але об’єктивної. Серед причин смертності жіночого населення в нашій країні лідирують, на жаль, онкозахворювання і, в старшій віковій групі, захворювання серцево-судинної системи. В групі онкозахворювань першість належить раку зовнішньої локалізації – молочна залоза, шийка матки. Враховуючи відносну простоту діагностики цих страшних захворювань (звичайно, при дотриманні деяких основних умов, про які ми поговоримо нижче), вважаю справою честі кожного, а найголовніше – любові до себе, своєчасно потурбуватися про діагностику свого здоров’я.

Отже, кратність відвідування лікарів в так званому репродуктивному віці, умовними межами якого прийняті 18 і 45 років, визначається, перш за все, рівнем організації скринінгових програм, а вже в другу чергу – рівнем свідомості населення, національними особливостями і т.д. Таким чином, кратність ця є неоднаковою в різних країнах і складає від 1 року в нашій країні до 5 років, скажімо, у Швеції.

Профілактичний огляд


Профілактичний огляд включає (нагадую, це коли немає скарг!), по-перше, бесіду з лікарем для виявлення прихованих нездужань, по-друге – обов’язковий огляд молочних залоз і забір мазка для цитологічного дослідження з шийки матки. Враховуючи недостатню інформативність тільки огляду з цитологією для раннього виявлення раку шийки матки, в протоколи скринінгу в багатьох країнах  включений аналіз на виявлення вірусу папіломи людини, для якого доведений безпосередній зв'язок з розвитком онкопатології. При цьому найбільш достовірний метод виявлення вірусу – так званий Digene-тест, альтернативою йому є метод ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція).

Кольпоскопію (огляд поверхні шийки матки за допомогою спеціального мікроскопу) можна рекомендувати як надійний, при умові достатньої кваліфікації лікаря, додатковий метод діагностики станів шийки. Подальша тактика в разі виявлення або патологічної кольпоскопічної картини, або сумнівних/патологічних результатів мазка або позитивного аналізу на папілома вірус, або їхнє поєднання – чітко визначена і не є метою цієї статті. Обнадійливим є тут те, що при слідуванні всім правилам скринінгу і адекватній інтерпретації результатів немає необхідності в лікуванні, коли воно не потрібне, однак в разі серйозних змін можна використовувати найбільш безпечні методи, зберігши пацієнтці не тільки репродуктивну функцію, але часто й життя.

Забір цитологічних мазків рекомендований до 65-річного віку, після чого за умови хорошого результату двічі далі це дослідження можна не проводити.

Вік та профілактика


Питання, відносно якого відсутня єдина точка зору – вік початку профілактичних оглядів. Якщо в багатьох країнах описана вище стандартна схема обстеження включається з 25 років, то багато лікарів резонно вважають, що сучасний соціум диктує нам інші умови: ранній початок статевого життя і велика кількість статевих партнерів до цього віку може привести до більш раннього розвитку серйозних захворювань. Тому більш розумним, на мій погляд, є традиційно прийнятий у нас в країні вік 18 років.

Огляд грудей є обов’язковим етапом профілактичного огляду. Однак для раннього виявлення вузлових утворень найбільш ефективними все ж є додаткові дослідження: ультразвукова діагностика до 40 років і мамографія – після цього віку. Обидва дослідження проводяться в першу фазу менструального циклу, в середньому на 7-12 день. Кратність за відсутності скарг – 1 раз в 2 роки до 45 років, далі – щорічно.

Чи є необхідність під час щорічного відвідування лікаря здавати мазки на предмет складу мікрофлори піхви, а також наявності або відсутності запалення? Думаю, різні лікарі дадуть вам такі ж неоднакові відповіді, ви маєте самі розібратися. Якщо, готуючись до прийому, ви відчували себе абсолютно здоровою жінкою, то, отримавши поганий результат такого мазку – чи будете приймати лікування (якщо, звичайно, не плануєте вагітність або ще щось, але зовсім інша історія)? Якщо відповідь ствердна – аналіз краще здати для більшого душевного спокою. Якщо ви відноситись до прихильниць більш бережливого природного ставлення до незначних змін свого внутрішнього середовища – подібні аналізи краще робити тільки тоді, коли є відповідні скарги. Однак, а так званій групі ризику – при частій зміні статевих партнерів – дані дослідження необхідні навіть при відсутності скарг. Крім того, таким дамам рекомендується хоча б раз на рік здавати аналізи на захворювання, які передаються статевим шляхом, в тому числі, СНІД.

Ультразвукове дослідження органів малого тазу не відноситься до методів, рекомендованих при профілактичних оглядах, однак, варто подумати про нього, якщо виникають складнощі при звичайному гінекологічному огляді (наприклад, через надлишкову вагу), або якщо ви мали проблеми з гінекологічним здоров’ям в минулому. Крім того, не можна недооцінювати значимість цього методу у жінок після настання менопаузи: в статевих органах відбуваються природні атрофічні зміни (їхній розмір зменшується), а вага тіла, як правило, збільшується, що може ускладнити діагностику серйозних змін.

Перелік необхідних досліджень у пацієнтки без скарг повинен цим обмежитись.

Однак, існують категорії абсолютно здорових жінок, які потребують іншого обсягу діагностичних заходів. Перш за все, це вагітні та дами, які планують вагітність – тут зовсім інші правила.

Пацієнток в менопаузальному періоді (як правило, це жінки старше 45-50 років) також краще виділити в окрему групу, оскільки у них до профогляду має підключатись терапевт або сімейний лікар, проводячи необхідні в цьому віці додаткові обстеження серцево-судинної системи.

Комплексні програми профілактики


Виходячи з цих нескладних правил спеціалісти клініки ISIDA і сформували пакети профілактичних оглядів, кожен з яких орієнтований на певну групу жінок. Так, молодій леді, що не планує вагітність та має постійного статевого партнера, достатньо мінімуму з описаних вище обстежень (пакет «Впевненість»). Якщо та сама леді планує народження малюка – безумовно, напрям профілактичного огляду дещо зміниться, і комплекс вже буде включати ті обстеження, результати яких можуть вплинути на перебіг вагітності – для таких ситуацій є пакет «Планування вагітності». Дами будь-якого віку, які бажають отримати розширену інформацію про своє здоров’я, крім обов’язково рекомендованих, проходять ще  додаткові тести, які характеризують роботу серцево-судинної, ендокринної, видільної систем і шлунково-кишкового тракту – обсяги цих досліджень відповідають пакету «Додаткова впевненість». Особливо актуальним такий пакет є для пацієнток після 35 років, а також для жінок, які або самі мали проблеми зі здоров’ям в минулому, або знають про серйозні захворювання у близьких родичів. Пацієнтки, які мають декілька статевих партнерів або які отримали відповідні рекомендації від інших спеціалістів, можуть пройти тестування відповідно до пакету «Ясність», метою якого є розширене обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом.

Проходячи профілактичний огляд, важливо бути готовою до того, що, отримавши результати досліджень, лікар може призначити додаткові тести і консультації в разі виявлення певних змін. Не треба лякатися, адже мета подібного огляду – не тільки заспокоїтись, що з організмом все в порядку, але й виявити захворювання на ранньому етапі та прийняти міри. Таким чином, профілактичний огляд не є чимось складним, а бережливе ставлення до свого здоров’я є не тільки елементом загальної культури, але, головне, відображає ставлення до себе.

А себе треба любити!