Часи роботи
  • ISIDA Медмістечко
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 21:00
  • ISIDA Оболонь
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00
  • ISIDA Лівобережна
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00
  • ISIDA Печерськ
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00

«Коли народжувалися мої діти, у світі ставало тихо-тихо»...

08 грудня 2017

Клініка ISIDA робить подарунок майбутнім мамам – пропонує скористатися такими спеціальними пропозиціями:

«ISIDA test drive» – це можливість отримати безкоштовно першу консультацію лікаря-гінеколога у відділеннях клініки ISIDA:

А також – пройти УЗ-дослідження в цих відділеннях.

Скориставшись спеціальною пропозицією «ISIDA test drive», Ви отримуєте можливість особисто ознайомитися з клінікою ISIDA, сформувати власну думку про рівень професіоналізму фахівців клініки, рівень сервісного обслуговування тощо. Ця спеціальна пропозиція дійсна тільки для пацієнток у першому триместрі вагітності, які ще жодного разу не були в клініці ISIDA.

Детальніше: https://isida.ua/test-drive/

У Євгенії та Давида Каширець – двоє дітей. Старшому синові, Луці, 10 грудня виповниться 4 роки. Молодшій Стефанії – рік і дев'ять місяців. Обох своїх дітей Євгенія народила в клініці ISIDA.

Сім'я Каширець

Євгеніє, перша Ваша вагітність була спонтанною чи запланованою?

Приблизно через рік після весілля ми з чоловіком вирішили, що достатньо пожили «для себе» і почали готуватися до вагітності. Але, попри наші старання, зачати дитину нам не вдавалося ще близько року. Я втомилася купувати тести, втомилася розчаровуватися у своєму очікуванні. Але я добре пам'ятаю день, коли я дізналася, що вагітна. Чоловік цього дня був на футболі, саме повертався з матчу. Я зателефонувала йому і прокричала «Нарешті!» Щастю нашому не було меж...

Як Ви обирали клініку для спостереження вагітності, для пологів?

У моєї матері був дуже важкий досвід пологів у радянському пологовому будинку. Тому ми одразу вирішили, що наша дитина буде спостерігатися та народжуватися в комфортних, із погляду медичного супроводу, умовах. Клініка ISIDA була неподалік будинку, відгуки про клініку загалом, про пологи в ISIDA були дуже позитивними, тому ми довго не сумнівалися. Першу мою вагітність спостерігала Морозова Оксана Тимофіївна, мені тоді здалося, що вона як лікар дуже сувора.

А все через те, що мій син (справжній чоловік!) весь час вимагав ситної їжі. Я поїдала величезну, порівняно з моїм звичайним раціоном, кількість стейків! Набирала вагу... І отримувала суворі зауваження від Оксани Тимофіївни... У всьому іншому вагітність була просто чудовою, не було в мене ні токсикозу, ні серйозних відхилень в аналізах, даних УЗД і т.д.

дети Каширец

Яким був день, коли Ваш син з'явився на світ?

Зима починалася зі сльоти, на вулиці завжди було так незатишно. Призначений день пологів наближався, і мені дуже хотілося, щоб у день, коли на світ з'явиться наш син, пішов нарешті сніг. Пологи були призначені на 10 грудня. 9 числа мені зателефонувала Алла Володимирівна Левицька – лікар, яка повинна була приймати пологи (тоді ще в клініці ISIDA можна було вибирати лікаря), запитала, чи збираюся я народжувати. Я відповіла, що ні, жодних передвісників немає. Але народила я все-таки 10 грудня.

Страшно народжувати вперше?

Дуже. Річ у тім, що в мене низький больовий поріг, я страшенно боюся болю. Але при цьому не знаю, який страх сильніший – страх перед болем чи перед уколами. Я, коли бачу голку, просто впадаю в паніку... Тому питання про епідуральну анестезію було дуже непростим. Біль був жахливий, і коли стало зрозуміло, що я втрачаю контроль над собою через біль, лікарі вирішили вдатися до епідуральної анестезії. Я втратила залишки самовладання, коли почула, що в мою спину, в хребет буде входити голка! Але лікарі поводилися настільки уважно, дбайливо, я би навіть сказала – артистично, що епідуралку мені поставили без проблем. Мене відволікали абсолютно несподіваними запитаннями, звертали мою увагу на якісь зовнішні дрібниці, загалом робили все, щоб я не думала про те, що відбувається за моєю спиною.

Після епідуралки я заснула, а за вікном почав падати сніг. Чоловікові дозволили лягти поруч зі мною на ліжко і це було так добре, так затишно, спокійно! Болю я не відчувала, поруч була найближча для мене людина, за вікном ішов сніг... Що ще потрібно було мені для щастя? Хіба що взяти малюка на руки... І це невдовзі сталося.

Коли наш син народився, зненацька стало тихо-тихо. І всередині мене, і зовні відключилися всі звуки. У світі були тільки я і моя дитина, яка лежала на моїх грудях і тихо сопіла. Маленький, теплий, рідний синочок. Це почуття незабутнє! Я була дуже виснажена пологами, мені дали снодійне і я заснула. А коли прокинулася, перше, що побачила – чоловіка з нашим сином на руках на тлі вікна, за яким ішов пухнастий сніг. Очі чоловіка світилися таким щастям! І я одразу ж занурилася в нього, у це ні з чим не порівняне відчуття, коли розумієш, що в світі побільшало на одну людину, і ця нова людина – найдорожча для тебе.

Семья Каширец

Питання про те, чи будуть у Вас ще діти, я так розумію, довго відкритим не залишалося?

Так, різниця між моїми дітьми всього 2,3 року. Ми так і хотіли. Планували другу вагітність невдовзі після першої. Дуже хотіли дочку. Голубооку білявку. У мене, чоловіка і сина – карі очі, але нам так хотілося, щоб була дівчинка і неодмінно – з блакитними очима. Але на перших УЗД нам сказали, що, швидше за все, буде хлопчик. Ми не засмутилися, адже хлопчики, брати – це прекрасно! Але коли нам точно вже сказали, що буде дівчинка, радість була неймовірною.

Перша вагітність відрізнялася від другої?

Якби Стефанія народилася першою, ми на другу дитину так швидко не зважилися б. Все було іншим! По-перше, був токсикоз. І досить сильний. Я втрачала в першому триместрі вагу. І згадувати, як мене сварили за зайві набрані кілограми, було дивно і навіть смішно. Стефанія весь час крутилася у мене в животі, здавалося, що вона не дочекається терміну, попроситься «на вихід» раніше. Так воно і сталося.

Я приїжджала до пологового будинку ISIDA разів зо п'ять. З'являвся біль, мені здавалося, що я народжую. Але лікарі, оглянувши мене, відправляли додому: помилкова тривога! Один раз навіть крапельницю поставили, щоб відтермінувати пологи ще на якийсь час. Але Стефанія все одно не «висиділа» до призначеного дня. Це не були передчасні пологи, але потягнути ще якусь кількість днів усе-таки можна було. Стефанія вирішила інакше.

Я терпіла біль до останнього – ну, скільки ж можна: п'ять разів приїжджати в пологовий будинок і п'ять разів виїжджати ні з чим. Чоловікові зателефонувала, коли терпіти вже не мала жодних сил. Він примчав через 15 хвилин, але мені здавалося, що пройшла вічність. Цього разу епідуральну анестезію поставити не встигли – Стефанія «вилетіла, як ракета», – посміялася мій лікар.

Але біль був настільки сильним, що мені здавалося: не витримаю і помру. Зараз цю свою думку я згадую з усмішкою, а тоді було не до сміху, я дуже кричала! І навіть, усупереч порадам лікарів, намагалася не дихати – мені здавалося, що біль від дихання сильнішає. Але знову-таки: коли Стефанія народилася, стало дуже-дуже тихо. Всі звуки зникли. І залишилися в світі тільки я і моя дочка. А через пару хвилин у нашому світі «на двох» виник і чоловік. Він нікуди не зникав, звісно, весь час був поруч. Просто в перші хвилини життя дитини вся увага – на ній, місця не залишається нікому, навіть чоловікові. Але коли я трохи «включилася» і прийняла в нашу зі Стефанією тишу ще й тата, щастя стало досконалим, невимовно повним!

Ще дітей плануєте?

Звісно! І спостерігатися, і народжувати будемо тільки в ISIDA! До речі, педіатричне спостереження за нашими дітками ми теж довірили ISIDA. І дуже раді цьому.