Часи роботи
  • ISIDA Медмістечко
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 21:00
  • ISIDA Оболонь
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00
  • ISIDA Лівобережна
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00
  • ISIDA Печерськ
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00

Анестезіолог в пологовому будинку: головне – це слухати і чути жінку

03 січня 2013

В історії клінічної анестезіології, безумовно, знаменним є далекий 1847 рік, коли відбулися три значні події: Ф.І. Іноземцев вперше в Росії використав ефірний наркоз, М.І. Пирогов вперше знеболив ефіром операцію, а шотландський акушер Дж. Сімпсон вперше застосував хлороформ для наркозу під час пологів. Таким чином, знеболення в акушерстві нараховує історію в півтора століття. Нині робота пологового будинку, гінекологічного відділення або клініки була б неможлива без лікарів анестезіологів-реаніматологів. Про те, яка ж сьогодні роль анестезіолога в клініці жіночого здоров’я, розповідає Олег Чечельницький, лікар анестезіолог-реаніматолог з 30-річним досвідом роботи, завідуючий відділенням реанімації та інтенсивної терапії клініки ISIDA.

Олеже Євгеновичу, що потрібно для того, щоб стати хорошим анестезіологом?

Вміння самостійно приймати швидкі, чіткі, ефективні рішення – ця якість необхідна в більшому ступеню, ніж у всіх інших медичних спеціальностях. Також – вміння брати на себе відповідальність. Готовність постійно навчатися, не зупинятися в пізнанні.

Розкажіть, будь ласка, про себе. Як Ви стали анестезіологом?

З першого курсу медінституту підробляв в Університетській клініці – пройшов класичний шлях від санітарки до медсестри, потім анестезиста. Вже тоді ця сфера медицини приваблювала мене своєю гостротою, динамічністю процесів. Після отримання диплому обирав між травматологією і анестезіологією… І вибрав анестезіологію.

Де Ви працювали в перші роки?

Не повірите – в пологовому будинку! Київські старожили пам’ятають дарницький пологовий будинок – великий, на два корпуси по 50 ліжок. Ми приймали до 25 пологів на добу, обслуговували весь лівий берег Києва. Працювали по-справжньому, потужно!

А потім?

Пологовий будинок зачинили. На звільнених площах створювався опіковий центр. Моя роль в тому процесі і одночасно моє головне досягнення – відкриття септичної реанімації. Це відділення було створено мною та моїми колегами практично з нуля, і успішно функціонує донині. Я ж через 5 років повернувся до витоків своєї професійної діяльності – в акушерство.

Знову в пологовий будинок?

Так, але вже в приватний, в клініку ISIDA. Зізнаюсь, спочатку я не захотів переходити. Але мене ще й ще раз наполегливо просили хоча б проконсультувати керівництво з приводу закупок і планування приміщень, розстановки обладнання. Я приїхав в клініку… і закохався! 

А раціональні причини були – крім емоційних?

Звичайно. Тоді, на початку 2000-х років, в державній медицині був такий період, коли складнощі з препаратами, з матеріалами сприймались як норма. Формувалася певна моральна стійкість, але це сильно обмежувало. Тому приватна медицина приваблювала позитивним контрастом: адже тут ти як лікар можеш обирати ті препарати, ті методи, те обладнання, які оптимальні для пацієнта в кожному конкретному випадку.

В клініці ISIDA Ви також стояли у витоків – на цей раз відділення реанімації та інтенсивної терапії?

Так. Сам обирав обладнання, сам його розставляв, все продумував до дрібниць.

В чому особливості роботи анестезіолога в акушерстві?

Це дуже світла медицина! В світ приходить нове життя, і кожний, причасний до цього, відчуває певний душевний трепет. Однак, велика й напруга, наприклад, у випадку екстреного, незапланованого кесаревого розтину. Далі: доводиться враховувати, що перед тобою не просто пацієнтка, а «два в одному», а інколи й «три в одному». І завжди – чи то знеболення кесаревого розтину, чи фізіологічних пологів – потрібно думати не тільки про інтереси матері, але й про дитину.

Протягом тисячоліть жінки народжували без знеболення. Чому взагалі виникла ідея «безболісних пологів»?

З одного боку, вплив соціуму. З раннього віку дівчинка – майбутня мати – чує від старших жінок, дізнається з книг і кінофільмів той факт, що пологи є надзвичайно болісними. Власного досвіду немає, однак інформаційне поле формує у кожної жінки свій, унікальний «образ пологів» – з таким компонентом, як біль. Звідси закономірне бажання: хочу народжувати з анестезією.

Чи буває так, що жінка налаштовується на пологи з анестезією, а потім народжує без вашої допомоги?

Таких випадків немало! Причому, частіше в повторних пологах – коли майбутній мамі вже знайомий процес.

Від чого взагалі залежать больові відчуття при пологах?

Перш за все, організм жінки в пологах виробляє багато біологічно активних речовин, які захищають від болю – це дія так званої протибольової системи.

Також впливає емоційний стан породіллі, її психологічний настрой, індивідуальна чутливість до болю, попередній досвід і підтримка під час пологів. В клініці ISIDA існує Школа майбутніх батьків, яка займається підготовкою майбутніх мам, навчає правильному ставленню до пологів, оптимальній поведінці, і тому, як максимально знизити больові відчуття. Одна з головних задач підготовки, на мій погляд як анестезіолога, полягає в усуненні стресу і страху перед пологами. Ще раз підкреслю: інтенсивність болісних відчуттів зменшується і сприймається як «стерпна», коли жінка відчуває себе у безпеці (велику роль грає присутність партнера), довіряє медичному персоналу і налаштована на сприятливе завершення пологів.

А ще не варто забувати про немедикаментозні спроби знеболення пологів – це активне положення породіллі, масаж, використання м’ячів-фітболів, а також душ або ванна (в 1-м періоді пологів при збереженій цілісності навколоплідного міхура). Як і у випадку будь-яких дискомфортних фізичних відчуттів, під час пологів тіло само підказує жінці, як рухатися і поводитися, щоб полегшити біль.

Коли все ж таки потребується ваше втручання?

Епідуральна аналгезія використовується за бажанням жінки, як правило – в разі низького больового порогу, коли пологи сприймаються як надзвичайно болісні. А також відповідно до ряду медичних показань (наприклад, при підвищенні кров’яного тиску). Цей метод вважається найбільш сучасним і безпечним для жінки та дитини, він високоефективний і зручний у використанні.

Як проводиться епідуральна анестезія?

Суть методу в тому, що за допомогою спеціальних препаратів блокуються больові сигнали, що йдуть від нижньої частини тіла до головного мозку. Для проведення епідуральної аналгезії лікар-анестезіолог робить пункцію (прокол) на рівні 3-4 поперекових хребців і вводить в епідуральний простір через спеціальну голку тонкий катетер. Через нього в організм породіллі вводяться знеболювальні речовини. Якщо необхідно зняти тільки болісні відчуття, то проводять епідуральну аналгезію. Тоді нерви, які відповідають за моторні функції, залишаються частково в робочому стані, і при бажанні жінка може рухатись. Анестезія передбачає повне блокування відчуттів і рухів, вона використовується при проведенні кесаревого розтину.

Яка роль анестезіолога в разі запланованого кесаревого розтину?

В цьому випадку знайомство з жінкою проходить ще в передпологовий період. Завдання лікаря – крім виключно медичних аспектів – зрозуміти особистий «сценарій кесаревого розтину» у цієї конкретної пацієнтки. Повірте, всі сценарії різні: одна майбутня мати хоче спати до моменту діставання дитини, інша бажає бути в повній свідомості, повністю сприймати процес народження малюка. Лікарю треба вміти не тільки слухати, але й чути жінку.

В клініці ISIDA більшість кесаревих розтинів відбувається під епідуральною анестезією?

Так, близько 98%.

Чи можливі при кесаревому розтині партнерські пологи?

Можливі. Ми взагалі прагнемо максимально наблизити сценарій таких пологів до природних: тому присутність партнера не тільки допускається, але й вітається. Головна цінність присутності батька при кесаревому розтині – це можливість викласти новонародженого малюка батьку на груди, в контакт «шкіра до шкіри» (точніше, спочатку малюка викладають матері, але, оскільки операція ще продовжується, перше знайомство, зазвичай, коротке). Такий підхід повністю відповідає науковим даним і протоколам, прийнятим у всьому світові. Саме контакт «шкіра до шкіри» дозволяє попередити зниження температури у малюка, сприяє заселенню його шкіри та слизових оболонок найбільш безпечними, батьківськими мікроорганізмами і приводить до встановлення міцної прив’язаності батька до сина чи доньки.

Так що відносно присутності батька на кесаревому можливі два варіанти: батько або знаходиться поруч с дружиною, підбадьорює та заспокоює її, бачить немовля в перші секунди після народження, або чекає на малюка в сусідній з операційним залом палаті.

Як організований післяопераційний період в разі кесаревого розтину?

Ми активно впроваджуємо принципи хірургії швидкого відновлення (fast treck surgery). Це інноваційний підхід, який використовується в різних областях хірургії і дозволяє мінімізувати травматичний вплив операції та знизити ризик післяопераційних ускладнень. Концепція ведення післяопераційного періоду за принципами fast track surgery – це випереджувальне знеболення, ранній початок звичайного харчування, рання фізична активізація. В акушерстві важливим елементом швидкого відновлення є перебування мами разом з малюком в палаті інтенсивної терапії, прикладання дитини до грудей так догляд за ним (звичайно, з допомогою родичів, присутність яких в післяопераційному періоді ми не тільки допускаємо, але й навіть вітаємо).

Але підкреслю, що найважливіші для нас побажання пацієнтки, той самий «особистий сценарій пологів». Ось недавній приклад: обхід в реанімації, пацієнтка після кесаревого розтину відмічає незначні болі в животі. Я пропоную дати знеболення, щоб жінка поспала. Але вона категорично відмовляється, оскільки ще не налюбувалася на довгоочікуваного синочка. Каже, що дискомфорт незначний, що вона готова потерпіти. І я, після об’єктивної оцінки стану пацієнтки, переконавшись, що медичних показань до призначення яких-небудь препаратів немає, погоджуюсь. Наполягаючи на знеболенні, я б порушив сценарій післяродового періоду цієї молодої мами.

При гінекологічних операціях також використовуються принципи fast treck surgerу?

Звичайно. Але в гінекології, коли немає «двох в одному», ми, з метою турботи про пацієнтку, йдемо ще далі. Жінки, які оперуються в клініці ISIDA, перед операцією засинають в своїй палаті, а після операції прокидаються в ній же. Таким чином, ми повністю виключаємо з оперативного втручання психологічний фактор стресу. І, звичайно, попереджаємо виникнення будь-яких дискомфортних відчуттів в післяопераційному періоді – ми, анестезіологи, йдемо на крок попереду болю.

Олеже Євгеновичу, чим Ви захоплюєтесь поза роботою?

Люблю читати: класику, особливо Гоголя, і фантастику – Бредбері, Івановича. Оскільки фантастика не поєднує з реальністю, вона дозволяє «перезавантажитися», відволіктися, відновити сили – в тому числі, для майбутніх пацієнтів. Раніше захоплювався велосипедним спортом, туризмом – справжнім, з байдарками, вогнищем і наметами. Але зараз трохи закинув. Шкодую, сумую, планую повернути все це в своє життя.

Чи вдається Вам поза роботою повноцінно розслабитись?

Я не просто лікар-анестезіолог, а завідуючий відділенням. Тому я не можу собі дозволити повністю абстрагуватись від того, що відбувається в клініці. Якщо мені дзвонять і кажуть: «негайно в операційну», я змінюю свої плани, де б я не знаходився.

Як Ви підбираєте співробітників? Що цінуєте в колегах?

Перш за все – колегіальність. Чесність. Готовність до командної роботи. Розуміння важливості простого, здавалось б, факту: від того, як пройдуть пологи, залежить не тільки життя і здоров’я матері та дитини, але й доля родини. Наприклад, те, чи будуть ще у даної пари діти. І ми, лікарі-анестезіологи, також несемо за це відповідальність.