08 серпня 2016
Коли народжується відразу двоє діток, разом зі щастям приходить стурбованість. Але... не в цій сім’ї. Лілія і Петро справляються зі своїми подвійними турботами з радістю.
ISIDA не перша клініка, в яку Ви звернулися...
Лілія: Так, ми довго не могли зачати дитину. Протягом двох років лікувалися в іншій клініці, двічі пройшли ЕКЗ – і, на жаль, безрезультатно. У мене з'явилося відчуття, що з нас просто викачують гроші. Петро: За пропозицією дружини ми вирішили перенести наші ембріони в ISIDA. У попередній клініці нам сказали, що це процедура складна і потрібні спеціальні умови транспортування. ISIDA в свою чергу надала нам необхідний контейнер, однак цього виявилося недостатньо. На етапі перевезення нам навіть довелося викликати поліцію – настільки неадекватно була поведінка персоналу попередньої клініки. У підсумку завдяки ембріологові з ISIDA нам вдалося залагодити питання.Після пережитого не страшно було починати все заново?
Лілія: Ні. Весь страх залишився там – у попередній клініці. Взагалі, кожного разу, коли її відвідувала, було відчуття, що я їм щось винна. Я навіть не могла подзвонити і проконсультуватися – мене одразу відправляли на платний прийом. Коли ж вперше відвідала ISIDA, відразу відчула, наскільки чудове ставлення до мене. Уже на першому прийомі я отримала відповіді на питання, яких не могла домогтися два роки! Лікарів з ISIDA і з колишньою клініки навіть порівнювати не можна. Звичайно, Мирослава Михайлівна Вацик мені нічого не обіцяла, але сказала: «Все в руках Божих. А ми зробимо все, що в наших силах». Я повірила. І після першого ЕКЗ у нас все вийшло! І навіть більше, ніж ми очікували!
Скільки часу ви готувалися до цієї процедури?
Лілія: Приблизно 4 місяці. Начебто недовго, але коли чекаєш, час тягнеться дуже повільно. Однак був настрій: тільки вперед!Коли дізналися, що спроба увінчалася успіхом? Зазвичай жінки не чекають результату аналізу крові – біжать за тестом.
Лілія: І я не виняток. Вранці, через два тижні після ЕКЗ, здала кров, а в 15.00 зробила тест. І він виявився позитивним! А о 17:00 зателефонувала медсестра і повідомила, що у нас все вийшло.Як діток назвали?
Петро: У нас Данило і Денис – Данило на хвилину старше брата. До речі, ім'я Данило ми вибрали давно, а Денисом вирішили назвати сина спонтанно: хотілося, щоб імена були співзвучними – Даня і Деня.Про двійню коли-небудь мріяли?
Лілія: Ще з дитинства хотіла хлопчиків-двійнят! Існує таке жартівливе повір'я: якщо є зрощені фрукти, то може народитися двійня. І я завжди такі фрукти вибирала! У моєму роду двоєнь не було, так що мої шанси дорівнювали нулю, однак доля розпорядилася інакше. Петро: Я був готовий до однієї дитини, адже відразу двох все-таки важко ростити – наші бабусі-дідусі живуть не в Києві. Але тепер розумію: двоє дітей – це подвійне щастя!
