Часи роботи
  • ISIDA Медмістечко
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 21:00
  • ISIDA Оболонь
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00
  • ISIDA Лівобережна
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00
  • ISIDA Печерськ
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00

Довгий шлях ЕКЗ: сумніви, підготовка, проведення

19 грудня 2011

Проблема безпліддя складна і багатогранна: існує більше 20 причин жіночого і більше 15 основних причин чоловічого безпліддя. Майже у половини безплідних пар різні фактори безпліддя виявляються як у дружини, так і чоловіка – варіантів комбінації факторів, які перешкоджають настанню вагітності, дуже багато.

Саме тому для лікування настільки складної проблеми просто необхідно звертатися до спеціаліста-репродуктолога, який володіє знаннями і практичними навичками в області діагностики та лікування чоловічого і жіночого безпліддя.
Після ретельного обстеження всіх процесів репродукції (відтворення), а також успішних дослідів на тваринах, вчені використали досліджені способи досягнення вагітності на людях, і ось вже більш чверті століття на Землі з’являється все більше власних дітей у безплідних пар, які втратили надію досягти цього непростого щастя.

Вперше метод екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) був успішно проведений більше 25 років тому – в 1978 р. Новий напрямок в лікуванні безпліддя – екстракорпоральне запліднення та перенесення ембріонів в порожнину матки (ЕКЗ та ПЕ) – було здійснено в Великобританії англійськими вченими Р. Едвардсом і П. Стептоу під назвою "In vitro fertilization and embryo transfer" (IVF&ET). Нині IVF (in vitro fertilization) – є найбільш сучасною і точною назвою лікувальної методики. В колишньому СРСР цей метод був вперше випробуваний під керівництвом Б.В. Леонова і В.І. Кулакова, а перша дитина народилась в 1986 р. В Україні методи допоміжної репродукції отримали подальший розвиток з 1991 року і в наш час досить широко та успішно використовуються для вирішення проблеми безпліддя. На сьогоднішній день більше 1 млн. дітей були зачатими за допомогою методу ЕКЗ, і при цьому було доведено, що діти від таких вагітностей ні фізично, ні інтелектуально, ні психологічно не відрізняються від «природніх» дітей.

Сьогодні ЕКЗ вважається одним з основних методів лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій, при якому запліднення яйцеклітини відбувається поза організмом (лат. extra corporis – поза тілом) – «в пробірці» (лат. in vitro), однак подальший розвиток ембріону відбувається в організмі матері.

В нормі злиття чоловічої статевої клітини – сперматозоїда – та жіночої статевої клітини – яйцеклітини (ооциту) – відбувається в маткових трубах. Після поєднання клітин вони обмінюються генетичним матеріалом, і з’являється нова клітина, яка починає активно ділитися (збільшувати кількість своїх клітин-складових). Утворений ембріон потрапляє в порожнину матки, прикріплюється до стінки матки, де продовжує розвиватись: утворюються кровоносні судини, формується плацента, яка поєднує тіла матері та майбутньої дитини.

При ЕКЗ всі процеси злиття статевих клітин протікають в ембріологічній лабораторії, а потім ембріон переносять в порожнину матки, де він повинен самостійно прикріпитись і розвиватись за класичними правилами природи зародження нового життя.
Для проведення ЕКЗ потрібна певна нескладна, але дуже важлива підготовка, яка включає в себе дотримання здорового способу життя і харчування батьків, виключення паління (особливо пасивного), ведення активного рухливого способу життя. Треба уникати стресів, фізичного та психологічного перевантаження, надмірної концентрації на лікуванні.

Перед проведенням ЕКЗ треба пройти повноцінне та всебічне обстеження для ретельного визначення загального стану здоров’я. Для цього, як правило, здаються аналізи крові на ВІЛ-інфекцію, сифіліс і деякі види гепатиту (зазвичай В і С); визначається група крові та резус-фактор (оцінюється ризик можливих ускладнень); проводиться гормональне обстеження (визначення рівня гормонів крові в певні дні менструального циклу для підбору дози препаратів для стимуляції); виконується мазок з піхви (для виключення наявності інфекційних захворювань або запальних процесів в зовнішніх статевих органах); нарешті, рекомендується спермограма (спеціальне дослідження сперми, оцінка здатності до запліднення яйцеклітини).

Однак, підготовка повинна стосуватися не тільки діагностики та лікування захворювань матері та батька або виявлення ризику передачі генетичних захворювань та імунологічної несумісності, але й формування стилю здорового харчування та способу життя, що збільшить шанси народити здорову дитину. Необхідно привести в норму масу тіла: варто відмовитись від зайвих кілограмів, але залишити «запаси» для росту й розвитку майбутньої дитини. Також потрібно не забувати про вітаміни, особливо ті, які рекомендуються для прийому під час вагітності. Вони відрізняються підвищеним вмістом фолієвої кислоти, нестача якої в організмі вагітної жінки на ранніх строках вагітності може привести до вад розвитку.

Тривалість обстеження і лікування методом ЕКЗ складає в середньому 1,5-2 місяці – до настання вагітності або негативного результату. Якщо пара раніше не обстежувалась, час підготовки залежить від вихідного стану здоров’я і захворювань партнерів. Іноді (за показаннями) проводять підготовчі лікувальні маніпуляції (корекцію гормонального стану, лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, – хламідіоз, мікоплазмоз, уреаплазмоз, генітальний герпес, папіломавірус та інші) та операції (видалення поліпів, міоматозних вузлів, розсічення спайок в порожнині матки – за допомогою гістероскопії; видалення кіст, вузлів, спайок в порожнині малого тазу – за допомогою лапароскопії), що вимагає більше часу – до декількох місяців.

Після всебічного та ретельного обстеження і підготовки приймається остаточне рішення і вибір лікувальної програми для кожного конкретного подружжя в залежності від клінічної ситуації.

Згідно індивідуально складеному плану, з перших днів менструального циклу пацієнтці назначаються препарати для стимуляції, які змушують в яєчниках розвиватися декілька яйцеклітин, які будуть використані для запліднення поза організмом в циклах ЕКЗ і подальшого перенесення в порожнину матки, або залишаться про запас для наступних можливих перенесень, і подальші спроби не будуть потребувати повторної стимуляції, оскільки ймовірність успішного проведення процедури складає менше половини.

Приблизно через два тижні стимуляції лікар за допомогою ультразвукового дослідження яєчників та матки періодично слідкує за ростом фолікулів і дозріванням яйцеклітин. В певний день циклу назначається ін’єкція (укол), яка приводить до остаточного дозрівання яйцеклітин в фолікулах. Через 36 годин проводиться пункція фолікулів яєчників (отримання фолікулярної рідини з її дорогоцінним вмістом – яйцеклітинами з яєчників – спеціальною голкою через стінку піхви під контролем УЗД). Ця процедура проходить під наркозом, і пацієнтка не відчуває болю.

В цей день чоловік здає сперму для проведення запліднення отриманих яйцеклітин поза організмом, яка перевіряється на наявність ВІЛ-інфекції, гепатиту і статевих інфекцій. В деяких випадках може знадобитись процедура «діставання» сперматозоїдів за допомогою тонкої голки безпосередньо з яєчка (біопсія яєчка), або використання донорської («чужої», анонімної сперми).

Перед заплідненням сперма обробляється для відокремлення активно-рухомих сперматозоїдів, звільнення від насінної плазми, лейкоцитів та інших елементів сперми, що знижують ймовірність запліднення.

Далі проводиться власне екстракорпоральне запліднення: зрілі яйцеклітини, отримані з яєчників жінки, в спеціальному середовищі, яке розташовується в інкубаторі (пристрій для підтримання необхідної для запліднення і розвитку ембріонів температурі, вологості, складу газів та багатьох інших параметрів), змішуються зі сперматозоїдами чоловіка (запліднюються) або, за показаннями і згодою обох партнерів – спермою донора.

Іноді, коли сперматозоїди «слабкі», рухаються надто повільно і не можуть проникнути в яйцеклітину, використовується спеціальна методика зачаття: під мікроскопом виділяється один найкращий сперматозоїд і за допомогою мікроскопічної голки вводиться безпосередньо всередину яйцеклітини (так звана методика ICSI).

Через 18 годин лікар-ембріолог визначає наявність ознак запліднення в інкубованому середовищі. Запліднені яйцеклітини поміщуються в інше середовище, де відбувається їхнє дроблення (перетворення в ембріони) протягом 16-18 годин. В результаті отримуються ембріони – потенційний початок людського зародку, які вирощуються в інкубаторі протягом 48-72 годин і готові до подальшого розвитку в організмі матері.
Далі при нормальному розвитку ембріони переносяться (підсадка, переніс) пацієнтці в матку, де вони повинні імплантуватися (прижитися), для чого завчасно призначаються гормональні препарати, які підготовлюють внутрішню слизову оболонку матки до «прийняття» ембріону і допомагають пережити ембріонам всі критичні періоди приживлення.

Через 12-16 днів після переносу ембріонів проводиться аналіз крові на наявність специфічного гормону – ХГ (хоріонічного гонадотропіну), який виявляється в організмі жінки тільки в разі настання і розвитку вагітності, тобто підводяться підсумки лікувального циклу – констатується наявність або відсутність вагітності.

В разі успіху (позитивний аналіз крові на ХГ), через 2-3 тижня після цього проводиться ультразвукове дослідження для уточнення кількості ембріонів, що прижилися, їхнього стану і подальших рекомендацій зі спостереження за вагітністю.

Варто відзначити, що немає єдиної схеми обстеження і лікування, яка всім підходить. Декілька послідовних спроб ЕКЗ можуть значно відрізнятися навіть у однієї пацієнтки. Тактика ведення кожної спроби ЕКЗ, підготовка до неї, вибір препаратів визначаються індивідуально. Не варто забувати про те, що для багатьох пацієнток лікування методом ЕКЗ є сильним стресом, і може вплинути на ймовірність настання вагітності.

Лікування безпліддя з використання допоміжних репродуктивних технологій завжди проводиться на основі письмових заяв, договорів та письмової інформованої згоди подружжя. Обов’язково необхідно починати лікування методами допоміжної репродукції як можна раніше, бажано зразу ж після встановлення проблеми, оскільки це дозволить швидше і якісніше досягнути довгоочікуваної вагітності і наблизити народження бажаної дитини.