Часи роботи
  • ISIDA Медмістечко
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00
  • ISIDA Оболонь
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00
  • ISIDA Лівобережна
  • Понеділок – субота 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00
  • ISIDA Печерськ
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00

Я xотіла запитати чи консультуєте Ви підлітків?

Анна

Питання:

Вітаю, Ірино Миколаївно! Я xотіла запитати чи консультуєте Ви підлітків? Моїй доньці 14 років і у неї бувають панічні атаки, а також часті головні болі. Ще ми підозрюємо, що у неї синдром дефіциту уваги, хоча не спостерігаємо у неї гіперактивності. Чи можете Ви допомогти нам у цьому? А так же існує ще одна проблема, у неї зник інтерес до всього того, що їй подобалося раніше (Наприклад, до танців, без яких вона раніше не могла жити), а також до деяких предметів у школі, які вона любила, а зараз втратила інтерес і до них… Ми переживаємо за її стан, але не знаємо як допомогти.. Може Ви зможете їй допомогти? Дуже чекаю на Вашу відповідь, чи варто нам записуватися до Вас на прийом?
З повагою,
Анна.

19 січня 2016 р.

Відповідь:

Добрий день, Анно. Консультування підлітків може бути ефективним лише за бажанням самого підлітка. Часто батьки просто хочуть допомогти, так як спостерігаючи зміни своєї 13-14 річної дитини, сприймають їх дуже тривожно.
Кожна людина унікальна у своєму розвитку та змінах. Описана Вами ситуація дає загальний опис проблеми. Діагнози «панічна атака» і головні болі вимагають комплексного лікування фахівцями (невролог, ендокринолог, психотерапевт). Основна особливість підліткового періоду – різкі, якісні зміни, що стосуються всіх сторін розвитку. У 12-14 років у психологічному розвитку багатьох дітей настає переломний момент, відомий під назвою «підліткової кризи». Ззовні він проявляється як у грубості і демонстративності, так і в замкнутості та пригніченості. Підлітки зустрічаються з раніше невідомими відчуттями, вони занурені в свій внутрішній світ, де відбувається щось незрозуміле для них, вони не можуть осмислити зміни, які відчувають. Дівчатка емоційніше реагують на зовнішні впливи, більш вразливі, плаксиві, у них часто змінюється настрій. Даний період характеризується виходом дитини на якісно нову соціальну позицію, в якій формується її свідоме ставлення до себе. У підлітків спостерігається прагнення більш поглиблено зрозуміти себе, розібратися в своїх почуттях, настроях, думках, відносинах. Саме у підлітковому віці починає формуватися певне коло інтересів. Ви пишете «..у неї зник інтерес до всього того, що подобалося їй раніше (Наприклад, до танців, без яких вона раніше не могла жити), а також до деяких предметів у школі, які вона любила, а зараз втратила інтерес і до них теж». З бажанням допомогти і підтримати у цей непростий підлітковий період, важливо пам'ятати, що головна потреба цього віку – потреба у спілкуванні з однолітками. Спілкування для них – це спосіб пізнання себе через інших, пошук самого себе, увага до свого внутрішнього життя. Сприяйте дружбі доньки з однолітками, які мають різноманітні захоплення та інтереси.
Від батьків підлітку важливо чути не: «чому тобі це перестало подобатися або що з тобою відбувається?» (вони самі не знають відповіді на ці питання, і це є також приводом для їх переживань), а «що б ти хотіла спробувати ще, які ще заняття і предмети можуть бути для тебе цікаві?» і частіше говоріть: «Я хочу тобі допомогти, але не знаю як. Якщо тобі потрібна моя допомога – говори про це. Я готова тебе підтримати. Пам'ятай, ти завжди можеш звернутися до мене. Я люблю тебе». Дитина «псується», для того, щоб заново відчувати смак життя і себе; «Розвалюється» – щоб будувати себе по-новому. Треба сприйняти мудро і спокійно ці зміни.

З повагою, Ірина Лісова.

20 січня 2016 р.

Волнение перед переносом эмбрионов

Анна

Питання:

Доброго дня! Підкажіть, будь ласка! У мене вже третя спроба, і я дуже нервую, а іноді охоплює паніка! Як впоратися із хвилюванням і переживаннями перед перенесенням ембріончиків? Дякую.

21 березня 2015 р.

Відповідь:

Доброго дня, Анно.
Похмурі думки тільки погіршують стан речей. Зосередьтеся на сьогоденні та майбутньому. Намагайтеся зберігати відкритість у стосунках із партнером. Це може виявитися складним, але Ви потребуєте підтримки один одного, і спілкування для Вас дуже важливе. У лікуванні не буває гарантій. Але, залишаючись реалістами, Ви зможете приймати більш правильні рішення, просуваючись емоційним «полем». Важливо пам’ятати, що надія підтримує це «поле» і без напружених зусиль не досягти успіху. Але часто паніка викликана «понадзусиллями». Постарайтеся розібратися у причинах своєї паніки. Можливо, Вам властиво все контролювати. У такому випадку контроль = напруга. Напруга не сприяє зачаттю. Довіра = розслаблення.
Нормально відчувати розчарування і злість від того, що все відбувається не за планом. Дозвольте собі виплакатися, коли відчуєте, що більше немає сил. Але пам’ятайте, що Ви звичайна людина і не наділені понад силою ВСЕ проконтролювати. І у здорових фертильних пар немає гарантії, що вони можуть зачати миттєво. Часто зачаття вимагає часу і деяких зусиль. Пам’ятайте: успіх може бути зовсім поруч. І цей успіх винагородить Вас за Ваші зусилля. Після невдачі, перед наступною спробою, намагайтеся переключити увагу на щось позитивне – наприклад, романтичну пригоду із партнером або улюблене захоплення, нову діяльність. Можливо, потрібно звернутися до психолога за емоційною підтримкою. Дайте собі можливість відновитися. Перед перенесенням важливо подякувати собі за те, що Ви робите все, що може залежати від Вас. І довіритися тому, що відбувається.

25 березня 2015 р.

Cтрах перед половым актом

Тетяна

Питання:

Доброго дня!
Ми з чоловіком у шлюбі вже багато років. Але є одна дуже велика проблема, яку ми не можемо вирішити. Річ у тім, що у мене дуже сильний страх перед статевим актом. Ми дуже хочемо дитину, але, на жаль, мені ніяк не вдається цей страх перебороти. Зверталася вже до багатьох лікарів: гінекологів, психотерапевтів, але жодне лікування не дало результатів. Я вже у відчаї. Скажіть, можливо Ви стикалися у кого-небудь із такою проблемою? Або, можливо, знаєте, як мені допомогти? Заздалегідь дякую за відповідь.

31 жовтня 2014 р.

Відповідь:

Доброго дня.

Біль і труднощі під час сексу можуть вказувати на якесь приховане захворювання, що зазвичай лікується. Потрібно тільки зрозуміти, що саме відбувається. Якщо це психогенний (неорганічний) вагінізм, то це невроз, при якому мимовільні судорожні скорочення м’язів піхви і тазового дна перешкоджають проведенню статевого акту та/або гінекологічному обстеженню. Судорожно скорочуються іноді і м’язи стегон і черевної стінки.

Часто причина – нервовий розлад, пов’язаний із зазнаною психологічною травмою, напруженими стосунками з чоловіком, перегинами батьківського виховання тощо. Проблема вирішувана. Допомогти можуть медикаменти у поєднанні з курсом психотерапії. Психотерапія в цьому питанні заснована на тому, що почуття, емоції та тіло – це єдина система. Тіло постійно реагує на емоції – це норма для всього живого. І можна навчитися розслаблятися, відпускати тривоги, контроль, образи, провину, заборони тощо.

Я як психолог стикалася з такою проблемою при з’ясуванні причин і витоків страху перед статевим актом. Усвідомлюючи причину, робиться перший крок. Але до лікування вагінізму також залучаються гінекологи, психотерапевти, сексологи. При лікуванні одночасна допомога психотерапевта і сексолога необхідна статевого партнера. Це комплексний підхід, він здійснюється в спеціалізованих центрах і клініках.
Із повагою, Лісна Ірина Миколаївна.

5 листопада 2014 р.

Как подготовить сына к рождению второго ребенка?

Ольга

Питання:

Я вагітна, і в мене третій триместр, 34 тижні. Термін пологів поставили на 20-28 жовтня. У мене є синочок, і йому рік і дев’ять місяців. У мене таке питання: як підготувати таку маленьку дитинку до появи братика чи сестрички, не порушуючи його психіку? Росте він у мене примхливим і егоїстом. Все, що він хоче, має бути виконано тієї ж миті. Він дуже ревнивий. Підкажіть, як бути?

9 вересня 2014 р.

Відповідь:

Доброго дня!
Народження в родині молодшої дитини – завжди випробування для первістка, який звик бути в центрі батьківської уваги. Тому так важливо підготувати старшу дитину до цієї події і допомогти адаптуватися до змін, що відбуваються. Ще до народження молодшого приділяйте первістку якомога більше уваги, наповніть його своєю любов’ю: частіше обіймайте, качайте на руках, розповідайте казки на ніч, говоріть, наскільки він Вам дорогий і як Ви його любите. Починайте готувати старшого до поповнення в сім’ї: розкажіть правду про майбутнє народження малюка доступними для нього словами (не варто вигадувати історію про покупку дитини в магазині тощо), можете показати йому на прогулянці малюків у візочках, звернути увагу, які вони маленькі та потребують турботи. Можна разом зі старшим переглянути його дитячі фотографії, коли він був таким само. Можна долучити його до приготування дрібничок для малюка, наприклад, сходити в магазин іграшок і разом вибрати брязкальце для малюка, а заодно купити брязкальце і старшому (навіть якщо він уже давно не грає брязкальцями), а можна разом із мамою зробити подарунок своїми руками. Діти часто прив’язуються до своїх речей – ліжечка, візочка, подушки або піжами, важливо поставитися з повагою до цього права власності та не віддавати такі особливо дорогі речі молодшому, навіть якщо старший ними уже не користується, або запитати його дозволу.
Дуже важливо буде правильно організувати першу зустріч старшої дитини з мамою одразу після народження молодшої дитини. Нехай у момент зустрічі, у пологовому будинку або вже вдома, мамині руки будуть вільні для того, щоб привітати й обійняти старшого (малюка в цей момент може потримати тато чи бабуся). Тільки після цього познайомте його з молодшим братиком чи сестричкою.
Звичайно, турбота про новонародженого вимагатиме багато часу, але важливо пам’ятати, що і старша дитина зараз дуже потребує Вашої любові й уваги. Намагайтеся впродовж дня знаходити час побути з нею наодинці: пограти в її улюблені ігри, почитати казку на ніч, обійняти та приголубити. Добре, якщо тато теж буде виділяти окремий час для спілкування зі старшою дитиною. Таким чином, Ви допоможете первістку звикнути до змін у сім’ї, переконатися, що з появою молодшої дитини його, як і раніше, люблять і цінують батьки, а ця впевненість допоможе йому полюбити свого братика або сестричку.

17 вересня 2014 р.