Часи роботи
  • ISIDA Медмістечко
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00
  • ISIDA Оболонь
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00
  • ISIDA Лівобережна
  • Понеділок – субота 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00
  • ISIDA Печерськ
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00

Цервіцит

Зміст

Більша половина жінок звертається до гінеколога з симптомами запалення органів малого тазу. З них в 60-70% випадків ставлять діагноз - цервіцит. Ця хвороба часто протікає безсимптомно, багато жінок не відзначають у себе ніяких патологічних змін. Але при цьому, затяжні запальні процеси можуть стати основою безлічі проблем і ускладнень. Тому здоровий спосіб життя, регулярні огляди, своєчасне виявлення та лікування проблеми є основою жіночого здоров'я.

Що таке цервіцит

Запалення цервіксу (шийки матки) інфекційного або неінфекційного походження. Клінічно запалення може розташовуватися на вагінальної частини цервіксу - екзоцервіцит, або на слизовій цервікального каналу - ендоцервіцит.

Зустрічається у жінок різного віку, що живуть регулярним і нерегулярним статевим життям. Треба розуміти, що піхва, вульва і цервікс складають цілісну структуру, тому запалення часто протікає в сукупності з вульвітом або вагінітом.

  1. За перебігом захворювання виділяють:
    • гострий
    • хронічний процеси;
  2. За поширеністю запальної реакції
    • вогнищевий
    • дифузний цервіцити.
  3. За етіологічним фактором:
    • специфічний (інфекційний)
    • неспецифічний, обумовлений умовно-патогенною флорою піхви і гормональними збоями в організмі.

Серед останніх особливу увагу приділяють використанню протизаплідних засобів місцево і спринцювання вагінальними розчинами з метою запобігання вагітності.

Хронічний цервіцит

Основна причина переходу від гострого цервіциту до хронічного - неякісно пролікований або упущений гострий процес. Скарги та симптоми практично відсутні, тому діагноз цервіцит встановлюють на плановому прийомі у гінеколога.

Післяродовий цервіцит

Виникає через грубе втручання в процес пологів, як наслідок надриву цервіксу при сухості родових шляхів. Цервіцит активно розвивається одночасно з ендометритом і вагінітом. При огляді піхви у дзеркалі виявляють крововиливи та рани.

Причини появи

У нормі в піхві присутня нормальна мікрофлора з переважанням анаеробних бактерій над аеробними, що обумовлює захист тканин від впливу патогенних факторів. Також в захисті організму бере участь цервікальний слиз з високою концентрацією бактерицидних речовин, що перешкоджають проникненню запальних агентів в матку. Порушення виникають через деструкцію анатомо-фізіологічних захисних механізмів.

Етіологія захворювання:

  1. Віруси. У 75% випадків діяльність вірусу папіломи людини (ВПЛ) сприяє цервіціиу. Збудника складно виявити через латентну форму перебігу вірусного захворювання, проте сучасні ПЛР аналізи спростили цю задачу. Крім ВПЛ виділяють цитомегаловірус, вірус герпесу і аденовірус.
  2. Хламідіоз. У 37% жінок хламідії, асоційовані з облігатною (постійною) флорою піхви, викликають цервіцит.
  3. Трихомоніаз. Виявляється в 20% випадків з усіх жінок, які хворіють цервіцитом. Протікає в хронічній формі, часто без характерних скарг і симптомів.
  4. Грибкова інфекція. Candida albicans, рідше інші її форми, є причиною цервіциту. Виникає в результаті дисбалансу мікрофлори на фоні вживання антибіотиків, гормональних порушень і прихованих хронічних захворювань.
  5. Умовно-патогенна мікрофлора. Це група бактерій, що населяють піхву і не викликають запалення в нормі. Можуть провокувати цервіцит у випадках необережного застосування місцевих контрацептивів, лікарських препаратів, на фоні загального зниження імунітету, порушення балансу мікрофлори. Найчастіше при цервіциті визначається грамнегативна флора: кишкова паличка, стафілококи, стрептококи.
  6. Місцеві контрацептиви (точніше, некоректне їх використання). Неправильна постановка шийкових та внутрішньошийкових контрацептивів, використання хімічних сперміцидів і спринцювання хімічними розчинами в якості контрацепції.
  7. Вікові зміни. У передменопаузальному віці запалення шийки матки на фоні кольпіту при зниженому синтезі естрогенів. Індивідуальна непереносимість (латексу) може провокувати цервіцит. Гінекологічні процедури, грубі втручання в пологи, травматичні пологи з розривами, аборти, хірургічні та діагностичні маніпуляції з розширенням цервікального каналу.
  8. Опущення органів малого тазу.
  9. Імунодефіцитні стани, що знижують здатність організму протистояти інфекціям.

Симптоми і ознаки цервіциту

Відповідно до етіологічного фактору симптоматика цервіциту сильно відрізняється.

  1. При гострому перебігу або загостренні процесу з'являються гнійні виділення з поганим запахом, скарги на печіння і постійне свербіння в інтимному місці, неприємні відчуття при сечовипусканні, болючість під час коїтусу. Тягнучі та ниючі болі над лобком зустрічаються рідше, проте можливі.
  2. При хронічному цервіциті клінічна картина змазана або відсутня зовсім. Загострюється ситуація в період менструації, після переохолодження, при зміні статевого партнера. Характерний діагностичний симптом - кровоточивість після коїтусу або при огляді гінекологом.
  3. Гонорейний цервіцит проявляється виділенням слизу і гною, дизуричними розладами (порушення сечовипускання). Для хламідіозу характерна швидка зміна гострої фази хронічною безсимптомною формою. Тріхомоніальний цервіцит відрізняється виділеннями зеленуватого відтінку і неприємним запахом.

Цервіцит і вагітність

При вагітності цервікс відіграє роль бар'єру, що захищає порожнину матки і плід від екзогенних факторів. У період запалення інфекція потрапляє, висхідним шляхом, через цервікальний канал до ембріону.

При наявності хронічного цервіциту існує велика ймовірність самовільного аборту, передчасних пологів і важкого післяпологового періоду.

У першому триместрі інфекція провокує внутрішньоутробні вади розвитку і первинну плацентарну недостатність, що майже завжди закінчується викиднем, завмерлою вагітністю або затримкою розвитку плода.

У другому і третьому триместрі через цервіцит відбувається аномальний розвиток вже розвиненого органу і псевдопотворства (гідроцефалія гідронефроз).

При інфікуванні навколоплідних вод (інфекція проникає в амніотичну рідину), поширюється в хоріоамніальному просторі при цьому організм жінки реагує лейкоцитарною інфільтрацією, формує вогнище і, як наслідок, відбувається загибель плода.

Діагностика захворювання

Часто цервіцит протікає безсимптомно і виявляється при плановому візиті до лікаря. Для уточнення діагнозу використовують кілька методів дослідження. Всі вони поділяються на суб'єктивні і об'єктивні.

  1. До суб'єктивних методів діагностики цервіциту відносять скарги і збір анамнезу пацієнта. В ході бесіди гінеколог робить перші висновки про можливий діагноз.
  2. Основний, об'єктивний метод дослідження цервіциту - гінекологічний огляд. Гіперемія в області шийки матки, петехії, невелика кровоточивість після дотику тампоном - основні візуальні симптоми при гострому перебігу процесу. Також визначається характер виділень. Вони можуть бути слизовими і гнійними.
  3. Мазок - якісне і кількісне вивчення мікрофлори піхви. У запальному мазку кількість лактобактерій знижена, виявляються коки, гонококи, трихомонади, лейкоцитоз.
  4. Для детального дослідження тканин цервіксу застосовують PAP-тест. В мазку шукають дискератоз, який зникає відразу після лікування. При виявленні дискератозу обов'язково проводять біопсію з метою діагностики.
  5. Біопсія - вивчення тканин цервіксу гістологічно. Під місцевою анестезією у пацієнта беруть невеликий фрагмент епітелію для подальшого його вивчення в лабораторії. При гострому цервіциті біопсія не проводиться.
  6. Для остаточного підтвердження діагнозу проводять кольпоскопію: слизову шийки матки обробляють оцтовою кислотою або водним розчином йоду. У першому випадку уражений епітелій біліє, у другому випадку слизові оболонки не фарбується р-р йоду, що теж свідчить про запалення.
  7. Якщо збудника встановити не вдається, використовують ПЛР-діагностику - визначення ДНК вірусів-збудників цервіциту. Так само, це обстеження проводять при не вираженій клініці. За допомогою ПЛР-аналізу знаходять ВПЛ - вірус папіломи людини.

Методи лікування цервіциту

Основа будь-якої терапії - купірування запальної фази за допомогою медикаментів або маніпуляцій. При цервіциті проводиться і місцеве, і системне лікування, а після контрольних аналізів відновлення мікрофлори піхви.

Медикаментозне лікування

  1. При кандидозному цервіциті медикаменти призначають місцево і системно. Локально призначають супозиторії або креми з клотримазолом, ністатином або бутоконазолом, системно використовують препарати флуконазолу. Якщо кандидоз повертається частіше ніж один раз на квартал, призначають протирецидивне лікування.
  2. При хламідіозі лікування місцево практично не має сенсу. Обов'язково призначають антибактеріальні препарати: азитроміцин, макроліди або тетрацикліни. Після курсу медикаментів проводиться контрольне лабораторне дослідження.
  3. При трихомоніазі призначають метронідазол. При невдалому лікуванні замінюють діючу речовину на тінідазол.
  4. Антибіотики широкого спектру дії призначають при інфекції, викликаній гонококком. Цефалоспорини в комбінації з азитроміцином дають хороші результати. Проводиться одночасна терапія двох статевих партнерів.
  5. Пранобекс призначається пацієнткам з ВПЛ, крім лікування призначають свічки з інтерфероном для корекції імунітету. Однак на сьогоднішній день немає затвердженої схеми лікування.
  6. При герпетичній інфекції використовують препарати ацикловіру і фамцикловіру. Основна діагностична ознака цервіциту герпетичної етіології - це наявність везикул з рідиною всередині.
  7. Часто при хронічних цервіцитах неспецифічна флора і грибки асоціюються один з одним. У таких випадках лікар призначає комбінації антибіотиків широкого спектру дії і антимікотиков - протигрибкових препаратів.
  8. Фізіотерапія. Іноді при лікуванні цервіциту використовують діадинамічний струм, магнітотерапію і лікарський електрофорез.
  9. Після консервативного лікування необхідно відновити мікрофлору препаратами, що містять лактобактерії. Гінекологи радять змінити стиль життя, зайнятися спортом і правильно харчуватися.

Деструктивні методи лікування цервіциту

Застосовуються, якщо запалення обтяжене супутньою патологією в області шийки матки. При папілломатозі, лейкоплакії, істинній ерозії, у жінок, які тільки планують першу вагітність, застосовуються бережні деструктивні методи терапії. При недостатній ефективності підхід кардинально змінюється.

  1. Припікання розчинами оцтової, азотної, щавлевої кислот. Ліки вводяться на тампони в зону запалення. Рубцювання не відбувається.
  2. Припікання рідким азотом чи вуглецем - кріодеструкція. Особливість методу полягає в тому, що патологічний осередок повинен збігатися з розміром інструменту, тому при дифузній формі цервіциту це протипоказано. Метод базується на заморожуванні запалених тканин, після загоєння, епітелій не рубцюється, не деформується.
  3. Лазерна вапорізація. Видалення лазером, що розігріває і вбиває патологічні клітини. Метод широко застосовується у дівчат, які тільки планують вагітність.
  4. Радіохвилі. Абсолютно безболісна процедура апаратом Сургітрон. На місці змінених тканин утворюються нові епітеліальні клітини, які не впливають на здорові клітини.
  5. Аргоноплазмова абляція. Безконтактний метод з використанням радіохвилі, посиленої впливом газу аргону. Підходить пацієнткам різного віку. Грубі рубці не формуються.
  6. Хірургічне лікування. Використовується при одночасному діагностуванні цервіциту і дисплазії, поліпів цервіксу або папилломатозу. Основне показання - рубцева деформація шийки матки. Операція проводиться виключно в стаціонарі.
  7. Петльова електрохірургічна ексцизія. Цей спосіб лікування цервіциту доступний пацієнткам з хронічним перебігом хвороби. Електропетлею відсікають видозмінений фрагмент епітелію, одномоментно припікаються дрібні судини, а отриманий матеріал досліджується в лабораторії.

Ускладнення цервіциту

  1. Затяжний перебіг хвороби. Тривале виразкування слизової цервіксу в подальшому призводить до утворення рубця. Шийка деформується, розвивається стеноз цервікального каналу, що провокує ускладнення у вигляді розривів під час пологів.
  2. Порушення менструального циклу. Можливе безпліддя. Внаслідок висхідного інфікування ендометрія і придатків, виникнення запалення органів малого таза.
  3. Поява дисплазії - передраку. При діагностиці хронічних цервіцитів, знаходять атипові клітини - тривожний сигнал! Часто цервіцит поєднується з ВПЛ, що є ризиком онкогенізаціі.

Профілактика цервіциту

Щоб запобігти появі хвороби, необхідно слідувати декільком пунктам:

  1. Щорічні профілактичні огляди у гінеколога. У більшості жінок цервіцит виявляється на простому огляді.
  2. Обережне і грамотне використання оральних і місцевих контрацептивів. Всі препарати повинні бути підібрані гінекологом після призначення аналізів і огляду.
  3. Планування вагітності.
  4. Постійний статевий партнер. Виключення безладних статевих зв'язків, використання бар'єрних методів контрацепції для уникнення інфікування.

Цервіцит - це тиха, часто безсимптомна хвороба, яка виникає в житті багатьох жінок. Важливо своєчасно виявити хворобу, для виключення можливих ускладнень з боку сечостатевої системи. Правильно і вчасно підібране лікування може назавжди позбавити від цервіциту.

Статті