Часи роботи
  • ISIDA Медмістечко
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 21:00
  • ISIDA Оболонь
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00
  • ISIDA Лівобережна
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00
  • ISIDA Печерськ
  • Понеділок – п'ятниця 8:00 – 21:00
  • Субота 9:00 – 21:00
  • Неділя 9:00 – 18:00

«Перш за все – діти, а кар’єра почекає»

26 березня 2015

Є мами, поспілкувавшись з якими, відчуваєш захоплення. Валері – саме така. Сім років тому вона разом з чоловіком приїхала з Чехії в нашу країну, і за ці роки не тільки народила трьох дітей, але, і займаючись доброчинством, допомогла ще сотням жінок.

– Валері, якими були Ваші перші враження від України?
– Я бувала тут і раніше – приїжджала до Львова в якості туристки. Однак подорож і постійне проживання – не одне й те саме. Спочатку було важко, оскільки моє життя повністю змінилося. В Празі я працювала економістом, у мене було багато друзів, цікавих занять, а тут – ні подруг, ні роботи, ні знання мови. Тому спочатку я відчувала шок. Чоловікові було легше, оскільки у нього вже були в Києві знайомі, хороша робота, хороший рівень російської та української мов. А я раптом перетворилася в… тільки дружину. Але з часом все налагодилось. До того ж я стала мамою. І в цілому, мені подобається Київ, я не хочу їхати.

– Ваша перша дитина з’явилась вже через рік після приїзду в Україну. Ви усвідомлено перекваліфікувались з бізнес-леді в маму?
– Я прийняла рішення: шукати роботу і намагатися розширити сім’ю буду одночасно. І що прийде в моє життя раніше, те і стане пріоритетом. Коли народилася Емма, я ще про роботу думала – трохи сумувала за активною діяльністю. А ось з появою Адама – йому зараз 3,5 роки, і особливо Даніеля – малюкові лише місяць – кар’єрне питання довелося відкласти. Можливо, подумаю про це пізніше.

– Всі Ваші діти народились в ISIDA. Чому обрали саме цю клініку?
– ISIDA порадили колеги чоловіка, оскільки знали, що багато іноземок народжують саме там. І ми залишились дуже задоволені – враження від клініки чудові. До речі, хочу відмітити, що зараз ISIDA більш сучасна і просунута, ніж 6 років тому, коли я там народжувала вперше. Наприклад, в питанні грудного вигодовування ISIDA зробила великий крок вперед. Поради, які я отримала після третіх пологів місяць тому, дуже прогресивні. Клініка розвивається – і це добре!

– Ви завжди мріяли мати багато дітей?
– У мене тільки один брат, і я планувала, що в мене буде двоє діточок. Але зараз у нас сприятлива ситуація: у чоловіка хороша робота, тому я маю можливість присвятити себе материнству. В Києві я зустріла багато іноземних сімей з трьома-чотирма дітьми, і така «багатодітна» ідея мені сподобалась. Та і чоловік завжди про це мріяв.

– Але це ж дуже складно – справлятися з усіма!
– У начальника мого чоловіка – десятеро дітей, тому впевнена, що троє – це ще не складно.

– Вам хтось допомагає?
– Коли я народила Емму, рік справлялася з усім сама. Але потім зрозуміла, що втомилася. Адже в Києві у нас немає ні батьків, ні родичів – щоб побули з дітьми, поки ми з чоловіком кудись сходимо. До того ж у чоловіка часто бували тривалі відрядження, і я залишалась зовсім одна. Тому, коли доньці виповнився рік, я вирішила, що мені потрібен помічник. Тепер два рази на тиждень приходить няня, і завдяки цьому я можу займатися не тільки материнськими справами.

– Так, Ви встигаєте займатись також благодійництвом. Розкажіть про це.
– З 2008 року я є членом Міжнародного жіночого клубу, який існує в Києві вже 22 роки. В ньому жінки з різних країн, які працюють як волонтери і займаються доброчинністю. Я брала участь в різних проектах: викладала чеську мову, вела уроки творчості для мам та їхніх дітей. Також ми раз на рік організовуємо благодійний ярмарок за участі посольств. А виручені гроші жертвуємо різним дитячим організаціям. Також я займалася моніторингом грантів, контролювала рух і розподіл коштів. Ми багато допомагаємо дітям з синдромом Дауна, інвалідам, надаємо психологічну підтримку їхнім батькам. Мені дуже цікаво цим займатись. Сподіваюсь, що в майбутньому нам вдасться підняти Клуб на більш високий рівень.

– Важко поєднувати роботу з вихованням дітей?
– Минулого року я взялася за організацію благодійної ярмарки, але при цьому ще не знала, що вагітна третім малюком. В результаті підрахувала, що встигну реалізувати ідею до пологів, і взялася до роботи. В заході брали участь 34 посольства, і всі їх ми об’їздили з моєю подругою з Польщі самі. Було цікаво і одночасно дуже хвилююче: я звикла гуляти з дітьми на дитячому майданчику і спілкуватися з їхніми мамами, а тут довелось виступати з презентацією проекту перед аудиторією в 50 осіб! В результаті все вийшло: в НСК «Олімпійський» відбувся ярмарок, на якому було більше 6000 відвідувачів. Всього за один день нам вдалося зібрати близько 2 мільйонів гривень.

– Так, це велика перемога – важко уявити, як Ви все встигаєте! Мабуть, доводиться придумувати власні правила?
– Спеціальних правил немає. Думаю, я більше інтуїтивна мама. До того як в мене народилась дитина, я нічого про дітей не знала – все приходило з досвідом. Але коли сім’я стає більше, потрібно створювати правила і певний режим. Я не дуже строга, і мені подобається, коли дитина може самостійно приймати рішення, а не зразу біжить до мами.

– Чи є, на Вашу думку, різниця між українським і європейським вихованням?
– Невелика, але є. Наприклад, як тільки дитині виповнюється два місяці, я лечу з нею в Чехію, хоча більшість українських педіатрів таку подорож не схвалили би. Крім того, ми ходимо з дітьми – навіть дуже маленькими – в ресторани, відвідуємо інші публічні місця. В Україні це не прийнято. Також не розумію, коли замість мами вихованням дитини займається няня – часто можна спостерігати, як такі малюки більше тягнуться до нянь, ніж до мам. Я же намагаюсь проводити з дітьми якомога більше часу і виховую їх сама. Думаю, це основа здорових стосунків в родині.