- Яким було народження Вашого сина в Україні?
- Ви провели сотні перевірок в клініках і пологових будинках. Що Вас вразило найбільше?
- Обираючи пологовий будинок, якими критеріями керувалися?
- Чи поділяєте Ви думку про те, що під час появи малюка на світ найважливіше саме люди, які поруч?
- Як Злата сприйняла появу на світ братика?
- Що змінилось у Вашому житті після появи сина?
- Якою була Ваша третя вагітність?
- Бути мамою для Вас це…
Клініка ISIDA робить подарунок майбутнім мамам – пропонує скористатися такими спеціальними пропозиціями:
«ISIDA test drive» – це можливість отримати безкоштовно першу консультацію лікаря-гінеколога у відділеннях клініки ISIDA:
А також – пройти УЗ-дослідження в цих відділеннях.
Скориставшись спеціальною пропозицією «ISIDA test drive», Ви отримуєте можливість особисто ознайомитися з клінікою ISIDA, сформувати власну думку про рівень професіоналізму фахівців клініки, рівень сервісного обслуговування тощо. Ця спеціальна пропозиція дійсна тільки для пацієнток у першому триместрі вагітності, які ще жодного разу не були в клініці ISIDA.
Головний ревізор країни Ольга Фреймут рік тому стала мамою вдруге, а у червні 2017 гоку – втретє – і ділиться своєю радістю з нашими читачами.
Ольго, перша Ваша донька з’явилася на світ в престижній клініці Лондона. Які враження залишилися від британського медичного закладу?
Я щаслива, що Злата народилася в Chelsea and Westminster Hospital. Мене дуже лякали мамині розповіді про жахливі державні пологові будинки, тож я очікувала й у Лондоні побачити інквізиторське крісло, чорно-білі кахлі і знервовану акушерку. Але англійська палата була схожа на готельний номер.
Пологи тривали довго, за цей час змінилися кілька лікарів. Зрештою Злату прийняв акушер-студент. Я була така втомлена, що аж потім побачила: був він не сам, а з юрбою допитливих хлопців і дівчат, які на мені вчилися.
Після пологів Злату одразу поклали мені на груди і за традицією принесли чай із тостами. Маму, яка була весь час поруч, потім попросили піти. У них не дозволено залишати рідних на ніч, щоб молоді матері привчалися бути сам на сам з дитинкою. Я засинала на ходу, але донечку від мене не забрали. До речі, ця ніч стала повчальною: я усвідомила, що на мені пожиттєва відповідальність.
А яким було народження Вашого сина в Україні?
О, в ISIDA я почувалася королевою! Це зовсім інший досвід, ніж «студентські» пологи в Англії. За прогнозами, хлопчик мав народитися великим, та фахівці клініки переконали мене народжувати природним шляхом. Звісно, я боялась, але довіра перевищила страхи – і дитинка пройшла своє найважливіше в житті випробування. Я дуже вдячна лікарям. Адже так важлива довіра, коли йдеться про найдорожче!
Мій чоловік, мати і навіть Злата були присутні під час народження Валерія. Щоправда, донечка побачила братика лише тоді, коли все благополучно закінчилося. Наша кімната – не можу назвати її палатою – вмістила найдорожчих мені людей. Нас не відпустили додому наступного ранку, як у Лондоні. Спершу переконалися, що я добре почуваюся, синочка обстежили кілька лікарів, навіть УЗД внутрішніх органів зробили.
Нам із чоловіком так сподобалося в ISIDA, що ми одразу замовили в Бога ще одне дитятко. І це якась магія – пологи приймала та ж сама команда: Вероніка Олександрівна Данилко, акушер Ганна Раковська і навіть ті самі санітарочки... Рішучість і водночас лагідність пані Вероніки надали мені впевненості. Пологи були складними, але Вероніка Олександрівна віртуозно і безпечно зустріла наше Щастя – Євдокію. Потім нашу крихітку ретельно обстежили: провели УЗД внутрішніх органів, узяли кров на аналізи і передали до Німеччини, щоб переконатися у відсутності генетичних захворювань, зробили перші щеплення. Мене леліяли, мов королівну, пригощали духмяним чаєм, огортали турботою. Світлана Миколаївна вранці особисто навідалася, щоб перепитати про самопочуття.
Як ревізор Ви провели сотні перевірок у закладах різних сфер, зокрема в клініках і пологових будинках. Що Вас вразило найбільше?
Програму «Інспектор» я знімала вже вагітною – і перший, і другий сезон. Це ж так янголи хотіли – не могло це бути випадковістю. Ми отримали десятки тисяч листів. Дівчата по-колежанськи ділилися зі мною історіями про антисанітарію, хабарі, халатність, пияцтво медперсоналу, жорстоке ставлення до пацієнток, у яких бракує грошей. Але особливо жахали смертельні випадки, коли лікарі не брали на себе відповідальності й у всьому звинувачували маму.
Пригадую, ми знімали в Одесі, і редактору зателефонувала таємна агентка зі столичного пологового. Вона плакала в слухавку, бо її дитятко померло під час народження. Усій команді це журналістське розслідування далося тяжко, а особливо мені, адже я тоді була на 8-му тижні вагітності. Ніхто з колег не знав, довелося пересилити стрес і йти до кінця. Однак не все так погано. Більшість державних лікарів я ще прижиттєво долучила б до лику святих. Із любові до професії вони роблять неможливе, навіть без необхідного оснащення та гідної зарплати. Ми маємо цінувати таких талановитих людей. Тому моя мрія – медична реформа. У нас є право, попри статки і статус, приводити в цей світ дітей достойно.
Обираючи пологовий будинок, якими критеріями керувалися: рекомендації знайомих, відгуки в інтернеті, оснащеність?
Я довіряю всьому, що пройшло випробовування часом. ISIDA – єдина клініка, яка 25 років працює над своєю репутацією. Тут народжували мої подруги. І, звісно, після перевірок українських пологових я не ризикувала б найдорожчим. А якби не мала фінансової спроможності, продала б усе, аби народжувати в приватній клініці. Мені прикро, що більшість українок змушена йти на пологи з острахом. Адже насправді народжувати не страшно, а дивовижно! Я хотіла б побажати кожній жінці такого приємного досвіду, який був у мене.
Які, на Вашу думку, головні переваги ISIDA?
Для мене важлива довіра. Пригадую перше враження від клініки на вулиці Раїси Окіпної: привітні усмішки, яблука на рецепції, запах чистоти… Лікар Валентина Іванівна Корольчук підтримувала мене всі 9 місяців, на зв’язку була цілодобово. Після комфортних пологів у Лондоні я побоювалася розчарування, але ISIDA перевершила враження, отримані в Британії. Я йшла на пологи спокійною. Наче не до лікарів, а до янголів, під патронажем яких лиха бути не може.
Ваші відгуки про наших лікарів сповнені теплом і любов’ю. Чи поділяєте Ви думку про те, що під час появи малюка на світ найважливіше – не умови перебування і навіть не оснащеність клініки, а саме люди, які поруч?
Люди – це важливо. Але я не хотіла б народжувати, скажімо, в чистому полі, хоч із улюбленим лікарем. Перш ніж народжувати в ISIDA, я переконалася в прекрасному оснащенні клініки. Тому дивуюся тим заможним людям, які обирають лікаря, але народжують у лікарнях, де немає всього необхідного для порятунку.
Як Злата сприйняла появу на світ братика? Чи бере вона участь у вихованні малюка?
Злата побачила Валерія вже на десятій хвилині його життя, взяла на руки, обрала перше вбрання та залишилася з нами на ніч. Тепер чекає, коли Валерій підросте, щоб нарешті з ним поговорити. Ревнощів немає – я одразу сказала Златі, що люблю її на десять років більше, ніж Валерія.
Вашому хлопчику вже виповнився рік. Що змінилось у Вашому житті після появи сина? Якими стали Ваші стосунки зі старшою донькою?
Діти завжди несуть зміни. Зі Златою ми з перших секунд були подругами. Я не знала, як її виховувати, – просто сильно любила. З появою Валерія я стала мудрішою і спокійнішою. Щоправда, загострився мій страх за дітей: серед ночі прокидаюсь, аби переконатися, що з ними все добре. Було б чудово, якби Небеса підказували кроки з виховання, бо дуже хочеться чогось не проґавити, прихистити, обніжити вдосталь, але не занадто.
Якою була Ваша третя вагітність? У чому її відмінність від попередніх?
Утретє – спокійніше. Коли очікувала на Валерія, боялася горнятко заважке підняти. А тепер син усі 9 місяців просидів у мене на руках. Я не боялася, насолоджувалася, сяяла від радості. Вони – Євдокія в животику і син – навіть одночасно прокидалися під певну колискову.
Бути мамою для Вас це…
Надзвичайне щастя! Водночас це виклик. Водночас – гарантія, що все буде краще, ніж учора. Адже саме діти сповна розкривають усі можливості жінки. А попереду їх дуже багато – аж до того, що потім і внуків забиратиму з ISIDA!
Розділіть з нами щасливі моменти! Розповідайте історії народження Ваших малюків з хештегом #isida_найважливіший день у соціальних мережах, а також надсилайте свої спогади та фото на скриньку story@isida.ua. За Вашої згоди ми опублікуємо ці історії на сайті клініки та в соціальних мережах, а також у журналі ISIDA Happy Moments.
Хочете, щоб момент появи вашої дитини на світ залишився в пам'яті як одна з найсвітліших і найрадісніших подій? Зателефонуйте до клініки ISIDA за номерами 0 800 60 80 80, +38 (044) 455 88 11 і ми з радістю відповімо на всі Ваші запитання. Або поставте своє запитання за допомогою спеціальної форми – у виринаючому вікні під час відвідування нашого сайту.
Задайте своє запитання
Якщо у Вас виникли запитання, обов'язково задайте їх у клініці Isida за телефонами:
0-800-35-92-86 (для українських операторів зв'язку),
+38-044-455-88-11 (для міжнародних),
через Telegram або Viber за номером:
+38-097-455-88-11
Також можливо задати своє запитання на спеціально створеній для цього формі сайту.
