Ультразвукове дослідження судин – для чого це потрібно?

Лікар ультразвукової діагностики Рентгенолог

Варикозна хвороба нижніх кінцівок – один з тих станів, яким людство «розплачується» за можливість прямоходіння. В США і країнах Західної Європи цією недугою страждає більше 25% населення. І в 2/3 випадків варикозним розширенням вен страждають жінки. Вагітність вважається одним з основних факторів ризику виникнення даної патології. Саме в цей період створюються оптимальні умови для розвитку варикозного розширення вен.

Серед головних причин:

підвищення рівня гормону жовтого тіла – прогестерону, що знижує тонус вен;
механічне стискання крупних вен вагітної маткою;
зменшення швидкості кровотоку в венах і збільшення об’єму циркулюючої крові, що створює підвищене навантаження на вени нижніх кінцівок;
значне підвищення внутрішньочеревного тиску від час пологів;
особливості способу життя до і під час вагітності – ожиріння, тривале нерухоме перебування стоячи і сидячи (групи ризику – кухарі, офіціанти, хірурги, офісні працівники), підйом важких предметів, носіння тісної білизни (корсети і т.п.);
використання естроген-гестагенних препаратів до вагітності.

ноги

Під впливом провокуючих факторів відбувається послаблення тонусу венозної стінки і підвищення гідростатичного тиску в венозній системі. В результаті вени звиваються і розширюються, кровотік в них уповільнюється, руйнується клапанний апарат.

Прояви варикозної хвороби різні і індивідуальні. Це можуть бути:

судинні зірочки «телеангіектазії»;
відчуття «важкості» в ногах, набряки, втомлюваність;
відчуття «повзання мурашок», судоми в литках;
наявність розширених венозних тяжів на ногах і вузлів «вариксів».

При тривалому перебігу захворювання можливі шкірні трофічні розлади – зміни кольору, пігментація, ущільнення шкіри, трофічні виразки. Уповільнення току крові в розширених венах і вузлах, підвищене згортання крові (фізіологічна гіперкоагуляція при вагітності) створюють передумови для розвитку тромботичних ускладнень варикозної хвороби, а саме тромбофлебіту, тромбозу глибоких вен, тромбоемболії легеневої артерії. Ці ускладнення дуже небезпечні і загрожують життю матері і плода.

Визначимо терміни

Тромбофлебіт – це запалення стінок варикозно розширених підшкірних вен з наявністю в їхньому просвіті тромбів. Проявляється почервонінням, тягнучим болем над розширеними венозними тяжами. Враховуючи особливості анатомії венозної системи (наявність спільного устя між поверхневими і глибокими венами в області паху і в підколінній ділянці, недостатності перфорантних і коммунікантних вен, яка розвивається при варикозній хворобі) тромботичний процес може розповсюдитись і на систему глибоких вен. Такий процес виникає у 10-12% вагітних жінок.

Флеботромбоз характеризує ураження глибоких вен, яке може мати серйозні наслідки. Глибокі вени мають свою особливості: широкий просвіт, високу швидкість кровотоку, важкодоступність для обстеження. Тому тромби в них можуть утворюватися великих розмірів, а інтенсивний кровотік сприяє відриву тромба (в такому разі він стає емболом). Потрапляючи з током крові в серце, ембол викликає тромбоемболію легеневої артерії. Такі стани несуть пряму загрозу для життя матері і дитини. Найбільш небезпечний флотируючий «плаваючий» тромб, який однією точкою зафіксований у вені, а інша його частина вільно плаває в просвіті вени. Саме такі тромби жодним чином не проявляються, можуть легко відірватись і привести до тромбоемболії легеневої артерії. Флеботромбоз важко діагностувати, оскільки місцеві симптоми з’являються не відразу.

Типові скарги при флеботромбозі глибоких вен – набряки гомілки, синюшність, розпираючі болі в литках, підколінній ямці, або на стегні чи в паху, відчуття важкості в ногах, підвищення температури тіла і т.д. – неспецифічні (їх можуть давати і інші стани, в тому числі, гематоми, водянка вагітних, міозит, неврит). Нерідко трапляються і безсимптомні форми флеботромбозу.

Як діагностувати?

Клінічний огляд не дає достовірної інформація про наявність і причину тромбозу, характер і довжину тромбу. Крім того, навіть при найретельнішому огляді спеціаліста, неможливо визначити наявність флотируючого тромбу і вирішити питання – чи є тромбоз глибоких вен загрозою для життя пацієнта.

Ультразвукові методики дослідження оптимальні для рішення поставлених задач.

Вони мають високу інформативність і точність, швидко виконуються і безпечні, що особливо важливо для вагітних. Сучасний ультразвук має в своєму арсеналі багато методик для дослідження судин. Найбільш інформативне при венозній патології використання дуплексного ультразвукового ангіосканування з режимами допплерівського, кольорового і енергетичного картування кровотоку.

Ультразвукове дослідження дозволяє відповісти на питання:

про причини варикозного розширення, про басейн ураження – глибокі чи поверхневі вени;
визначити стан клапанного апарату вен і наявність венозних патологічних скидів (рефлексів);
швидко і достовірно діагностувати тромбоз глибоких вен;
оцінити локалізацію, довжину, структуру тромбу, виявити його ембологенність;
виявити приховані безсимптомні тромбози глибоких вен;
проводити моніторинг перебігу захворювання.

Ультразвукове дослідження доцільно проводити:

при наявності ознак гострої або хронічної венозної недостатності (важкість в ногах, розпираючі болі, набряки, розширення вен, почервоніння шкіри над ними, судоми в ногах, наявність трофічних змін шкіри, виразок);
при виборі тактики лікування. За результатами УЗД визначають показання до оперативного лікування, склеротерапії, лазерним або ендоваскулярним методикам. Проходить маркування перфорантних вен перед оперативним втручанням;
перед підбором лікувального компресійного трикотажу. В залежності від характеру ураження вен обирається тип трикотажу (панчохи, колготи, гольфи); ступінь стиснення;
для розробки тактики лікування і ведення пологів у пацієнтів з варикозною хворобою;
для диференційної діагностики набряків ніг;
при підозрі на травму і пошкодження судин;
при підозрі на вроджену патологію судин.

Дані ультразвукового дослідження допомагають виробити правильну тактику лікування варикозної хвороби в кожному конкретному випадку, допомагають уникнути небезпечних ускладнень, забезпечити нормальний перебіг вагітності і народження здорової дитини.

Praemonitus praemunitus – попереджений, значить, врятований.