- Почнемо від народження
- Діти починають сидіти та намагатися стояти
- Коли діти вже ходять самостійно
- Запис на прийом до ортопеда-травматолога
«Я на секунду відвернувся/-лася, а тут таке трапилося!». Зазвичай так починається опис обставин травми. Про дитячу транспортну травму я писав в раніше у статті: "Дитячий транспорт. Як запобігти травмуванню дитини?". А зараз поговоримо про дитячу побутову травму. Щоб наступний текст не перетворився на супердовгочит, обмежимося травмою апарату руху та опори. Про отруєння, опіки, утоплення та інші неприємності краще розкажуть лікарі інших спеціальностей.
Всі знають вислів: «Маленькі діти – маленькі проблеми, великі діти - великі проблеми». Так само можна сказати про дитячий травматизм: дорослішає дитина, дорослішає й травма. Спробуємо розкласти типову дитячу травму за віком – це дасть можливість її очікувати і попереджувати.
Одразу треба зрозуміти, що ви ніколи не зможете зробити свій дім повністю безпечним для дітей. Однак, можна значно зменшити ризик травм, дещо змінивши у своєму будинку і тримаючи дитину під наглядом. Відразу трохи вас заспокою: від дрібних повсякденних травм діти захищені самою природою – кістки в них більш еластичні та навіть не повністю є саме кістками, а частково або повністю складаються з хрящу, який добре амортизує удари. Навколо головного мозку у маленьких дітей значно більше рідини та більш товсті оболонки, які його захищають.
Почнемо від народження
Ну, тут дитина сама собі не нашкодить, лише дорослі або старші діти, які її можуть випадково або навмисно травмувати. Приклади з практики: новонародженого онука дали в руки дідусю після перенесеного інсульта, трирічному братику дали потримати сестричку, маму з психічним розладом до пологів та післяпологовою депресією залишили з дитиною наодинці. Таке відбувається дуже рідко і проконтролювати або підстрахувати родича зазвичай можливо.
У віці від пари тижнів до місяця дитина починає активніше рухатися на сповивальному столику або ліжку і може впасти з нього. Якось так виходить, що коли поруч нікого немає, діти вирішують: «О, нарешті треба спробувати покрутитися на краю стола!» Враховуючи, що голова у дітей – це найважча частина тіла, вони частіше падають головою вниз. Далі все залежить від висоти падіння (столик - це майже 2 роста дитини) та поверхні, на яку дитина впала (плитка або м’який килим). Тобто, найчастіше дитина отримує закриту або відкриту черепно-мозкову травму. Дуже рідко буває перелом плеча, передпліччя, стегна або гомілки.
Як попередити цю ситуацію?
Всі знають, що не можна залишати дитину саму на краю ліжка або столика. Завжди готуйте все необхідне, перш ніж почати міняти підгузок, щоб потім не відволікатися і не залишати дитину без нагляду. Обов’язково тримайте одну руку на дитині весь час. А якщо вже щось відволікло – їжа, наприклад, пригорає – візьміть дитину з собою. Або перекладіть на підлогу – як відомо, з підлоги не впаде. Тільки в безпечне місце, де ніхто на дитину не наступить, і ви теж, коли будете повертатися. Можна взагалі переодягати дитину на підлозі замість стола, якщо зручно. Ну, і не забуваємо, що у сповивального столика мають бути бортики висотою не менше 10 см.
Діти починають сидіти та намагатися стояти
В цьому віці обов’язково всюди пристібайте дитину: в стільчику для годування, в прогулянковій колясці, в шезлонзі тощо – щоб не перелізла через поручень, не вистрибнула або не вислизнула. Коли дитина вчиться ходити, вона все одно буде падати і вдарятися. Щоб звести до мінімуму шкоду від падіння, нахиліться і подивіться на предмети по маршруту ходи з рівня вашої дитини.
Спробуйте усунути можливість перечепитися. Бажано прибрати пороги або зробити на них пандусоподібну накладку, або просто знати про проблемне місце та страхувати дитину за руки. Приберіть іграшки, килимки та електричні шнури. Наклейте захист на гострі кути стільців і столів або за можливості приберіть їх з ігрової зони.
Як ортопед, я дуже не люблю дитячі ходунки. І хоча батьки ставлять дітей в ходунки часто саме для того, щоб вони не впали або ще якось не травмувалися, майте на увазі, що ходунки небезпечні тим, в кого є сходи. Маленька дитина легко може впасти зі сходів разом з ходунками.
Коли діти вже ходять самостійно
Коли діти вже ходять самостійно, але ще не дуже впевнено, приблизно після року, вони намагаються тягнутися до речей, що їх зацікавили. Незакріплені меблі можуть перекинутися на дитину. Меблі, як-от комоди та книжкові полиці, обов’язково слід кріпити до стіни в декількох точках. Телевізори з пласким екраном слід кріпити до стіни за допомогою настінного кріплення, а старі телевізори з кінескопом мають стояти на максимально низьких столиках і бути також закріпленими.
Кухня та ванна кімната
На кухні використовуйте замки для шаф і шухляд, захисні засувки від дітей на духовку, холодильник, екран для плити – майже кожна частина кухні викликає цікавість, і батьки мають зробити її безпечною. На цей час забудьте про скатертини, пам’ятайте, що ніякий посуд не має стояти на краю стола, вода має кипіти на дальній конфорці, а ручка сковорідки повернута в бік стіни.
У ванній кімнаті навчіть дітей не залазити на пральну машину та не висіти на її дверцятах, щоб запобігти перекиданню. Покладіть у ванну та душ нековзні гумові килимки, щоб запобігти падінням.
Не дозволяйте дитині ходити або бігати з гострими предметами, такими як олівці, виделки тощо.
Сходи
У кого є сходи – обов’язково поставте захисні ворота вгорі та внизу. Відкривайте ворота, коли проходите, і не перелазьте через них, тримаючи дітей на руках. Для сходів і довгих коридорів використовуйте освітлення.
Спортивні куточки мають бути зі страховкою
Як ортопеду мені дуже подобаються спортивні куточки на базі шведської стінки, з турніком, кільцями, канатами, мотузковою драбиною. А як травматолог, я нагадую, що треба обов’язково підкладати під них товстий матрац, мат або поролон, і якомога довше страхувати дитину. Це ж саме стосується гойдалок, гірок, стінок для скелелазіння.
Гойдалки
Якщо у вас вдома є гойдалка, навчіть дитину не підіймати голову відразу після падіння або без дозволу. Зазвичай, діти падають обличчям донизу і можуть розбити чоло або ніс. А коли дитина різко підіймає голову, гойдалка, яка ще рухається, може вдарити в потилицю – ран стане більше і може додатися струс головного мозку. Саме тому сидушка дитячої гойдалки має кріпитися на мотузках, канаті, тросиках або ланцюгу, які зменшують силу удару.
Двоярусні ліжка діти також перетворюють у ігровий центр. На другий поверх рекомендують запускати дітей після дев’яти років.
Вікна
Одним з найстрашніших видів невоєнної травми, яку я бачив за весь час роботи, є падіння з вікна. Не завжди допомагає тримати подалі від вікон «сходинки» – табуретки, стільці, відра, які можна перевернути, ящики тощо. Точно не допомагає москітна сітка – вона створює ілюзію безпеки, і діти, вилізши на вікно, часто на неї спираються всією вагою. А далі швидка, реанімація, операції, якщо пощастить. Вікна мають бути закритими! Встановіть віконні замки або обмежувачі з такою шириною відкриття, щоб дитина не могла пролізти - не більше 10 см.
Зброя
Якщо у вас вдома є зброя, тримайте її подалі від очей і рук дитини, замкнувши в сейфі. Тримайте боєприпаси окремо від зброї. Це вже не про дім, але ще одне речення. Навчіть дітей не брати в руки незнайомі предмети. Це стосується як випадків, коли дитина щось знайшла, так і коли їй щось пропонують. Зараз дуже багато предметів може виявитися небезпечними.
Запис на прийом до ортопеда-травматолога
Якщо Вам потрібна консультація та допомога ортопеда-травматолога, то обов'язково запишіться на прийом до хорошого лікаря в клініці Isida за телефонами:
0-800-35-92-86 (для українських операторів зв'язку),
+38-044-455-88-11 (для міжнародних),
через Telegram або Viber за номером:
+38-097-455-88-11
або заповніть заявку на сайті.
Також можливо задати своє запитання щодо побутової дитячої травми на спеціально створеній для цього сторінці.