З моменту розуміння власного покликання студенти медичних вузів в своїй більшості усвідомлюють, що хочуть працювати тільки в хірургічній спеціальності. Через видимий результат лікування. Хірург не тільки бачить (досить швидко) результат своєї роботи: ось була хвора нога – ось немає ноги, немає болю. Ще хірург точно знає, які етапи роботи залежать тільки від нього.
«Хірург – озброєний терапевт»
Більш доступний приклад: до раптової і страшної гіпертонії, інколи з кризами, інколи з крапельницями і запамороченнями, ви довго йшли. Цілих 30 років наполегливої праці – неправильне харчування, відсутність фізичного навантаження, або його неправильність і надмірність, прийом різних препаратів, паління, неправильне схуднення, неправильний набір ваги, одним словом, ви зробили все можливе. І ось, отримавши гіпертонію, ви йдете до лікаря і чомусь вірите, що після однієї, ну, максимум, 2-х консультацій, ваша гіпертонія з її приємностями відступить і залишить ваш, ще не до кінця зношений організм. І ви будете його знову, добровільно зношувати. А ось і нічого подібного! Терапевт – не машина часу, і він не може нівелювати 30 років вашого прекрасного життя.
А ось хірург, тут все ж простіше. Якщо болі в правій нижній частині живота, і якщо ви підстрибуєте під стелю при цілеспрямованому натисканні в цьому місці, – то у вас вже немає червоподібного відростку, відрізали. І вже не болить. Навіть якщо ви продовжуєте регулярно поглинати чіпси з кока-колою, апендицит вже вам не загрожує.
Такий довгий вступ до дуже короткого і місткого висновку: є такі діагнози, які лікуються «розчерком пера» або «помахом шашки», і ніяк інакше.
НЕМАЄ чарівних таблеток, які зупиняють розрив труби при позаматковій вагітності, уколів, які розсмоктують ендометріоїдні або дермоїдні кісти. Немає таблеток від фіброміом, немає капельок або свічечок від спайкової хвороби.
Спробуємо показати це на прикладі конкретних діагнозів:
- Діагноз – гідросальпінкс (або сактосальпінкс) – рідина в трубі, частіше серозна, інколи гнійна. Цей діагноз йде поруч з безпліддям, оскільки такі труби не здатні пропускати ні сперматозоїди, ні яйцеклітину. А якщо все ж таки здатні, то з 97% ймовірності – це позаматкова вагітність. На жаль, на УЗД ми не завжди їх бачимо. На жаль, просто випускання рідини з таких труб – не лікує безпліддя. На жаль, це найбільш розповсюджений наслідок неправильно або несвоєчасно пролікованих запальних захворювань.
Перевіряти прохідність таких труб шляхом ехосальпінгографії не тільки боляче і безглуздо, а ще й злочин. Як і залишати їх в животі при діагностичній лапароскопії. Але видаляти їх без дозволу пацієнтки ми не маємо права. Це лише ваш вибір у відповідь на нашу рекомендацію.
-
Діагноз – спайкова хвороба органів малого тазу. Часто поєднується з формуванням часткової трубної непрохідності (спайки ззовні труб перетягують їх) і з ендометріозом. Ендометріоз – це постійне хронічне запалення, а будь-яке запалення в животі приводить до формування спайок (організм таким чином намагається обгородити осередок запалення, локалізувати його, тобто це НОРМАЛЬНА робота імунної системи, а не знижений імунітет. А десь там, в білому мареві ховаються перекособочені труби і запаяні яєчники. Навколо таких спайок «любить» перекручуватися кишечник, викликаючи в кращому випадку – не локалізовані болі в животі, в гіршому – кишкову непрохідність з некрозом кишки. Досвідчені акушери-гінекологи кладуть руку на серце і урочисто клянуться на підручнику «Акушерства і гінекології»: немає лікарських препаратів, немає гомеопатії, немає фізіопроцедур, немає травок, які це лікують і розсмоктують.
-
Діагноз – ендометріоїдні кісти. Лікування – тільки операція. Інакше від яєчника нічого не залишиться. Зовсім нічого. А як же вагітність? А як же шкіра, і волосся, і нігті, і кістки? Та ніяк. Погано і кісткам, і нігтям. Проте операцію не робили…
-
Міома (фіброміома матки або фіброма матки, лейоміома). Також її називали в давні часи – «скажений м’яз» або хвороба монахинь.
Це доброякісне (!) пухлиноподібне утворення в матці (на матці) з нюансами. Перераховуємо нюанси:
- Міома з’являється в репродуктивному віці жінки. Швидкість її росту сильно залежить від обміну гормонів, тобто у неї гормонозалежний ріст.
Це значить, що міома матки не буває у дівчаток до першої менструації і рідко (ну дуже рідко) зустрічається до 20 років. Вона просто ще не встигає вирости. Так само – міома зустрічається, але не росте у жінок в менопаузі, тобто, після настання менопаузи пухлина згасає і зморщується, це відбувається при правильному перебігу клімактеричного періоду.
Що є пусковим механізмом росту неправильно розташованих м’язових клітин в матці? Достовірно невідомо. Точно і достеменно відомо, що в цих клітинах, як і в звичайних м’язових клітинах матки, є багато рецепторів до жіночих гормонів, тобто, доки жінка менструює, доки її яєчники, наднирники і жирова тканина виробляють естрогени і прогестерон, міома БУДЕ РОСТИ. І найважливіше знання – міома практично завжди є багатовузловою. Тобто, видаливши один, два вузли, ми НЕ МОЖЕМО гарантувати, що від захворювання ви позбавилися. Але симптоми точно зникнуть.
- Ріст міоми: для прийняття рішення про тактику ведення таких пацієнток потрібна інформація – де росте? Як давно і швидко росте?
Вона, кулька. Сильно заважає жінці жити, вагітніти і працювати. Чому? Та тому, що кінця і краю немає менструаціям, після сексу – кровить, в менструацію – ллє нескінченним потоком… Вагітність практично неможлива. Більш того, будь-яка міома – це постійний асептичний (тобто, не гнійний) запальний процес, оскільки імунна система, і ми це засвоїли, на всі трагедії в організмі реагує СТАНДАРТНО – запаленням.
А уявіть собі такий відеокліпчик: в слизовій матки боротьба і загибель лейкоцитів, постійні кровотечі і синці, хоррор і агонія смерті, і тут прибігає така вся легка і запліднена яйцеклітина: ля-ля-ля і з білим бантиком, і, хлобись, головою вдаряється в міому, і, хрусь, падає в кров і тканинний дендрит, і перед цим зануренням в драговину смерті і запалення, встигає спантеличено спитати: так що, імплантації не буде? Не буде!!! – кричить їх вслід в ієрихонську трубу нова, оголена запаленням і розтягнута міомою судина, і змиває всю картинку новими потоками яскраво-червоної крові.
А якщо вона знайде острівок слизової, і прикріпиться, то все одно буде змита черговою кровотечею або буде з’їдена запаленням.
А якщо не буде, і сил у неї вистачить рости і розвиватися, то вся вагітність пройде під прапором: закровить – не закровить? Втримається – не втримається? І в більшості випадків відбуваються сумні ситуації з приставкою «не».
А працювати, при будь-якій міомі, особливо субмукозній, заважає те, що на фоні постійних кровотеч розвивається слабкість, тотальна і невмолима депресія, і вже не хочеться нових горизонтів, хочеться лежати і рідше змінювати прокладки, або, о диво! – не носити їх взагалі.
І традиційне, ТАБЛЕТКИ – не допомагають. Настій або відвар кропиви – не зменшує. Довгі медитації і польоти в астралі – не прибирають. На превеликий наш лікарський жаль. Тільки операція. Обсяг і спосіб операції обираєте з лікарем особисто.
Інтерстиціальна або інтрамуральна міома При невеликих розмірах вузла, при далекому розташуванні вузла від слизової – жодних симптомів, скарг і жодних радикальних рекомендацій лікаря. Але якщо вузол швидко зростає, викликає біль, кровотечі і погіршує якість життя і якість сексуального життя – операція. При чому в цій ситуації, при своєчасному зверненні жінки – вдається прибрати тільки вузол, а орган (матка) зберігається. І завагітніти потім можна, і вдається виносити.
Головне, не затягувати. Ми теж не боги, ми хочемо, як краще, але інколи ні розміри, ні локалізація вузла не дозволяють видалити тільки його, доводиться весь орган.
Субсерозна міома Це вузли, які вушками висять над маткою. Найбільш сприятливі за симптоматикою, вони мають серйозне ускладнення – перекрути ніжки вузла. В ніжці проходять судини. При перекруті вони перекриваються, і все – міома починає голодувати і відмирати. Але вмирати мовчки вона не хоче, вона кричить нестерпним болем, який постійно посилюється. Тому потрібна невідкладна операція.
Що треба запам’ятати назавжди, якщо в діагнозі вашого лікаря прозвучало слово міома:
-
Це доброякісне, але дуже обридливе за перебігом захворювання.
-
Його розвиток не починається від дисгормональних станів, але є МАРКЕРОМ дисгормональних порушень. Тобто при наявності міоми матки ДУЖЕ бажано перевірити стан молочних залоз та щитоподібної залози (це один гормональний ланцюжок).
-
Міома НЕ ЛІКУЄТЬСЯ таблетками і гормональними в тому числі. Прийом гормональних препаратів може бути виправданий при невеликих інтерстиціальних вузлах не з точки зору лікування, а для зупинення росту вже існуючих. Оскільки є небезпідставна теорія про те, що гормональні препарати блокують вільні рецептори в неправильних м’язових клітинах міоми і не дають їм рости. Можна спробувати такий варіант зупинки росту, але пам’ятати про те, що за ростом ми слідкуємо за допомогою ультразвукового дослідження в першу фазу циклу, не рідше, ніж раз в півроку.
-
Прийом препаратів, які викликають штучний клімакс, НЕ ЛІКУЄ міому, а викликає регрес розмірів вузла, який повністю відновлюється при відміні препаратів і появі менструацій. Не питання, якщо вас настільки лякає операція, що ви готові отримати клімакс в 35 років – вперед і з піснею.
-
Якщо міома не має жодних симптомів, розташована інтрамурально і за багато років спостереження не зростає – ми просто про неї знаємо і слідкуємо за ростом.
-
Абсолютні показання до операції Згідно з наказом МЗ України № 620 від 29.12.2003, показаннями до оперативного лікування міоми матки є:
-
Розмір міоми матки більше 12 тижнів вагітності.
- Швидкий ріст.
- Симптомна міома матки.
Якщо ж покладатися на багаторічні спостереження гінекологів всього світу, показаннями до операції при міомі є:
- Перекрути ніжки субсерозного вузла.
- Субсерозна міома матки.
- Міоматозний вузол, що народжується.
- Наявність симптомів маткових кровотеч з анемізацією жінки або стисканням сусідніх органів крупними вузлами, або перше й друге разом.
- Безпліддя.
Щоб не турбувати вас довгим читанням, тему «оперативної гінекології» ми вирішили розбити на декілька частин.
Чекаємо на ваші відгуки і побажання щодо цього важливого питання.
Задайте своє запитання
Якщо у Вас виникли запитання, обов'язково задайте їх у клініці Isida за телефонами:
0-800-35-92-86 (для українських операторів зв'язку),
+38-044-455-88-11 (для міжнародних),
через Telegram або Viber за номером:
+38-097-455-88-11
Також можливо задати своє запитання на спеціально створеній для цього формі сайту.