Пологи в Клініці – це Свято, навіть якщо це Кесарів Розтин

Про те, що її другі пологи відбудуться в клініці ISIDA, Ірина Чайка знала ще до настання вагітності. У неї вже був досвід народження першої дитини, яка з’явилася на світ передчасно з допомогою операції кесаревого розтину. І повторення пережитого зовсім не хотілося...

Ірино, Ваш перший кесарів розтин був плановим?

Ні, ми приїхали до чергового пологового будинку в екстреній ситуації. Ми заздалегідь домовлялися з лікарем з іншого пологового будинку, але так сталося, що до нього ми не встигали потрапити. Щоправда, поки їхали до пологового, чоловік встиг зателефонувати, знову домовитися з лікарями, але після того, що мені довелося пережити, страшно подумати і складно уявити, а як же буває, якщо не «домовлятися»? Клініки ISIDA в Києві тоді ще не було.

Тому, коли ми почали замислюватися про народження другої дитини, я точно знала, що спостерігати вагітність і народжувати я буду тільки в ISIDA. У наших друзів уже був досвід пологів у цій клініці, тому сумнівів не було.

Ви не тільки народжували, а й спостерігали вагітність у клініці ISIDA?

Так, моїм лікарем була Червак Наталія Миколаївна. Я прийшла до неї в «поважному» віці – у 41 рік, старшій доньці було вже 9 років. Але жодного разу ні від Наталії Миколаївни, ні від будь-якого іншого лікаря я не почула типових фраз: «Мамашо, що ж ви хочете у Вашому-то віці...» Навпаки, з найперших хвилин постановки на облік у мене була залізна впевненість у тому, що я в надійних руках. І хоч би що сталось – поруч завжди будуть професіонали, які заспокоять і допоможуть.

На самому початку вагітності була загроза самовільного переривання, були різні складнощі в самопочутті, лабораторні дослідження іноді показували відхилення від норми. Але я могла навіть у вихідний, навіть у святковий день зателефонувати своєму лікарю й отримати від нього розраду. А якщо треба – приїхати до ISIDA в будь-яку годину дня і ночі та зробити все, що необхідно.

Ірина Чайка

Наприклад, на третьому місяці вагітності аналізи показали підвищену ймовірність народження малюка з генетичними відхиленнями. Необхідно було зробити амніоцентез – прокол живота, забір навколоплідних вод. Я так переживала! Але обстановка загалом, настрій лікарів, їхнє ставлення та сама маніпуляція – все пройшло настільки комфортно, що мої побоювання танули на очах. А коли я отримала результати, які підтверджували, що все добре, я була просто на сьомому небі від щастя.

Після першого кесаревого розтину другий був неминучим?

Так, стан рубця після першого кесаревого розтину шансів на природні пологи не давав, ми одразу готувалися до планової операції.

Були страхи, зважаючи на перший негативний досвід кесаревого розтину?

Ні! Лікарям клініки ISIDA, поки ми спостерігали вагітність, вдалося зробити майже чудо – вони повністю знешкодили всі мої страхи! Я ж кажу, від моменту постановки на облік і до виписки з пологового будинку я почувалася в цілковитій безпеці, як під крилом у ангелів. Цікавий момент: у клініці ISIDA готують до пологів не як до фізіологічного процесу, в якому – кров і біль, а як до зустрічі з малюком. Всі так і кажуть: «Ну, скільки тут нам до зустрічі залишилося?» І мимоволі починаєш готуватися до свята. Я зробила манікюр, педикюр, а в день операції навіть трохи підфарбувалася – ну, як можна знайомитися з власною дитиною без макіяжу?

Як пройшла операція?

По-перше, хочу відзначити роботу анестезіолога Чечельницького Олега Євгеновича . Він прийшов до мене в палату напередодні і про все гарненько розпитав. Для нього були важливі не тільки медичні показники, а й мої особисті уподобання. Наприклад, я абсолютно мимохіть поскаржилася, що під час першого кесаревого я зняла лінзи, тому не змогла розглянути дитину, яку одразу після операції поклали на певній відстані від мене. Все, що я бачила, – це щось маленьке, синеньке, над яким щось роблять лікарі. Ця нечітка картинка дуже непокоїла, вселяла навіть страх за дитину.

В ISIDA ж – о, диво! – щойно малюк народився, мені тут же подали окуляри, і я могла бачити свою дитину, а не домислювати собі непотрібні тривоги. Олег Євгенович не пропустив повз вуха мою скороминущу скаргу на перші пологи і позбавив мене своєї люб'язністю від непотрібної тривоги. Що перша, що друга дитина були після кесаревого розтину, і всі дії лікарів були приблизно однаковими. Але в першому випадку моя тривога наростала, а в другому її взагалі не було.

Подати окуляри – це здається такою дрібницею, але саме такі «дрібниці» і створюють повну картину торжества появи на світ нової людини.

Торжества? Ви називаєте пологи торжеством?

Так. Саме такий у мене був настрій цього дня. Хвилювання не було зовсім, я дійсно йшла як на урочисту зустріч зі своєю дитиною. Спершу, до речі, нам ставили кесарів розтин на 8 березня, але я не хотіла, щоб у хлопчика день народження був у Жіночий день, тому перенесли на 7 березня.

Коли я зайшла до операційної, мені здалося, що всі там співають, настільки радісним був настрій усього персоналу. Анестезіолог – Олег Євгенович Чечельницький – ну, просто щебетав весь час, не давав мені ані найменших шансів на хвилювання. Левицька Алла Володимирівна і Майшмаз Ірина Станіславівна випромінювали спокій, їхній святковий настрій ще більше зміцнив мене в радісному передчутті першої зустрічі з сином.

Пам'ятаю, як медсестра розкладала всі інструменти, все виблискує, всі серветки – одноразові, сяючі. І страху всі ці ріжучі інструменти не викликають жодного! Мене поклали на теплий, із підігрівом (!) операційний стіл – і «пісня» в операційній продовжилася. Пам'ятаю, як під час першого кесаревого я тремтіла від хвилювання і холоду на операційному столі, а мені для «розради» розповідали про те, чого я в моєму становищі не повинна була робити. Зокрема – їхати за місто. Незадовго до мене, мовляв, була дівчина, яка теж на останніх тижнях виїхала за межі Києва, то втратили і її, і дитину ... Ну, про що можна думати, слухаючи такі розповіді за кілька хвилин до операції?! А цього разу – свято, просто свято. Коли перетиснулась якась артерія – і ліки почали погано надходити, мене повернули на бік і робили операцію в такому положенні. І все це – без найменшого напруження з боку лікарів, так, ніби ми не в операційній, а на святі зі своїм сценарієм, у якому є місце імпровізації.

Малюка цього разу вдалося розгледіти?

Авжеж! Олег Євгенович, анестезіолог, запам'ятав мої мимохідь висловлені нарікання з приводу перших пологів і відразу ж подав мені окуляри. Але ще до того, як я змогла розглянути малюка, я вже із захоплених вигуків лікарів знала, що в сина «Ой, яка ямочка!» Мені одразу подали телефон – щоб зателефонувати татові, і він почув перший крик дитини. Дрібниці? На перший погляд – так. Адже насправді подати окуляри і телефон – це ж не становить особливих зусиль. Але я не знаю, чи робиться це ще де-небудь, крім ISIDA. Які ж це дрібниці...

Як відбувалось відновлення після операції?

Перед дівчатками, які доглядали за мною в реанімації, просто хочеться «зняти капелюха». Після операції кесаревого розтину під епідуральною анестезією деякий час потрібен особливий догляд. І все, що мені було потрібно, робилося дуже швидко, непомітно, приголомшливо тактично.

Чоловіка до мене одразу пустили, подруга привезла плюшевого ведмедика в подарунок синові – дозволили. Обстановка – домашня, душевна, тактовна, турботлива.

Із малюком усе було добре?

У сина жовтяниця виявилася, і він якийсь час повинен був знаходитися під лампою в спеціальному кювезі. Коли мені вперше привезли його в цьому кювезі, я дуже здивувалася нарядності свого сина. У комплекті з кювезом є нарядний такий голубенький костюмчик, у якому малюк має вигляд, як маленький ельф.

Дивно це: жовтяниця – це ж все-таки проблема, але в ISIDA якось примудряються цю проблему прикрасити, зняти тривожність отакими нюансами. Все так мило, так зворушливо...

Не можу не згадати і про харчування в ISIDA: друзі та родичі приїжджають, щоб розділити радість, продовжити свято. А не із заклопотаними обличчями з метою нагодувати, полегшити «нелегку долю». Жодних скляночок-баночок із додатковим харчуванням – в ISIDA харчування просто ресторанне.

На виписку всі родичі зібралися?

Виписка – це окрема історія. Всі документи нам підготували, нам не треба було витрачати час на поїздки до ЗАГСу, все було зроблено ще в пологовому будинку. На виписку з'їхалися безліч друзів і родичів, компанія була дуже багатолюдна та гамірна. Але персонал ISIDA дуже спритно з усім цим впорався, всі фото і відео вийшли просто чудовими, дуже зворушливими!

Тому я від усієї душі раджу всім майбутнім мамам: якщо можете собі це дозволити – йдіть народжувати в ISIDA. Виношування і народження дитини не повинно бути подвигом і подоланням. Це свято! І клініка ISIDA творить це свято щодня. Дякую всім за це!