ЕКЗ: без зайвих ризиків

«Вагітність після екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) – без побічних ефектів». Такий девіз відділення з лікування безпліддя клініки ISIDA. Тому в пріоритеті медиків – індивідуальний підхід і добір оптимальних, максимально безпечних протоколів стимуляції.

Eko_bez_riskov_Vacik

Останніми роками у сфері лікування безпліддя відбувся небачений прорив, і одним із найважливіших напрямів репродуктології став гормональний вплив на жіночий організм. Для нормалізації менструальних циклів, у яких не відбувається овуляції, а також під час застосування допоміжних репродуктивних технологій жінці вводять особливі препарати. Загалом, це ті самі гормони, які виробляє й організм, але в дещо більшій кількості. Вони сприяють прискореному росту та дозріванню в яєчниках не одного, а одразу кількох фолікулів, які містять яйцеклітини. Коли йдеться про екстракорпоральне запліднення, така процедура необхідна, щоб отримати запас яйцеклітин для запліднення й перенесення в матку.

Eko_bez_riskov_oplodotvorenie

У період стимуляції жінка переживає особливий стан. Під впливом препаратів яєчники збільшуються, кожен фолікул, який дозріває, стає домінантним, великим, і в окремих випадках, коли таких фолікулів дуже багато, цей процес може перейти в синдром гіперстимуляції яєчників. Щоб уникнути побічних ефектів, схему введення препаратів в ISIDA обирають особливо ретельно. Професіонали-репродуктологи накопичують знання про використання гормональних препаратів, і, відповідно до світової тенденції, кількість гормонів мінімізується. Фахівці клініки щоразу намагаються знайти золотий баланс: досягти необхідного результату і водночас віддати перевагу найбільш безпечним методам впливу на організм.

Кому потрібно?

Стандартні протоколи дають змогу отримати велику кількість – близько 20, а іноді й більше – яйцеклітин, однак такі схеми передбачені не для всіх. Приміром, невелику кількість стимулюючих препаратів рекомендують при полікістозі яєчників. У такому разі краще отримати невелику кількість фолікулів, але хорошої якості. Аналогічний підхід потрібен, якщо запас яйцеклітин у жінки вже невеликий. Стандартні дози гормонів усе одно не дадуть потрібного ефекту. Вік, гормональний статус, деякі захворювання – всі ці чинники потребують індивідуального підходу. Щадні протоколи необхідні, коли пацієнтці доведеться боротися з небажаними пухлинними процесами. Раніше онкологи побоювалися, що гормональні препарати призведуть до збільшення новоутворень. Сьогодні вони точно знають, під час яких захворювань стимуляція все-таки можлива. І тоді завчасне взяття статевих клітин дає змогу уникнути негативного впливу опромінення або хіміотерапії. Отримані ооцити або ембріони кріоконсервують, і пізніше, коли організм відновиться після непростої терапії, у жінки – цілком можливо! – буде шанс стати мамою. Останнім часом такі звернення до клініки стали частішими, і це свідчить про те, що дедалі більше жінок розуміють: рак – не вирок, і це стосується не лише життя, а й майбутнього материнства.

ЭКЗ: без зайвих ризиків

В особливих випадках

Сьогодні існує чимало різних схем підготовки до взяття яйцеклітин, в основі яких – і природні можливості організму, і різноманітні комбінації препаратів. Ось кілька прикладів.

«Природний» протокол, або ЕКЗ у природному циклі, не передбачає гормональної стимуляції. Така схема передбачає отримання однієї природно дозрілої яйцеклітини й використовується у тих випадках, коли стимуляція категорично протипоказана, або коли в попередніх спробах ЕКЗ було отримано мало яйцеклітин чи вони були не дуже хорошої якості, або якщо пацієнтка відмовляється від стимуляції. Ефективність такого методу доволі невисока, але він гарантовано дає змогу, по-перше, уникнути побічних ефектів, пов'язаних з уведенням додаткових доз гормонів, а по-друге, спробувати отримати єдину, але обрану самим організмом яйцеклітину, сподіваючись на її високу якість.
Комбіновані протоколи ґрунтуються на «полегшеній» схемі. На першому етапі використовуються таблетовані препарати і лише потім, за потреби, – ін'єкційні. Найчастіше такий підхід дає змогу стимулювати дозрівання невеликої (1-5) кількості фолікулів із якісними яйцеклітинами. Якщо метою стимуляції не є ЕКЗ, це зменшує ризик багатоплідної вагітності. Крім того, вартість препаратів у цій процедурі нижча. Щоб не спричинити гіперстимуляції, у фіналі можна вводити препарат, що зводить до нуля ризик її розвитку. На жаль, після нього шанси настання вагітності в цьому циклі дещо знижуються. Виходом стає кріоконсервація ембріонів і перенесення їх у порожнину матки в наступному (нестимульованому) циклі. Це дає змогу жінці відновитися, вести нормальний спосіб життя, не потерпаючи від симптомів, які провокує збільшення яєчників, і знову спробувати стати мамою у зручний момент.
«Шанхайський» протокол – це ще одна нова технологія, що передбачає двоетапну стимуляцію. Після того як дозрілі фолікули готові до вилучення, залишається ще деяка кількість «малюків», які щойно лише мають розвинутися. Тому після першої пункції помірний гормональний вплив триває, і в межах одного циклу можна отримати майже таку саму кількість яйцеклітин, як після двох курсів. Спершу таку схему було розроблено для онкохворих, а потім модифіковано для жінок із малим запасом яйцеклітин. У клініці ISIDA звернули увагу на ще одну перевагу протоколу – він зручний для пацієнток, обмежених у часі (наприклад, для іноземок).

Аліна Паламарчук