- Яка мета і завдання цього конгресу?
- Що з озвученого на конгресі здалося Вам найбільш цікавим, перспективним?
- Які з новітніх технік і методик будуть впроваджені в роботу клініки ISIDA?
У липні 2017 року в Женеві пройшов щорічний Конгрес репродуктологів та ембріологів, традиційно зібравши понад 10 тис. учасників з усіх країн Європи, а також зі США, Австралії, Індії, Китаю, Японії та інших країн світу. Серед провідних фахівців світу в області репродуктології були також лікарі клініки ISIDA: Кременська Юлія Валеріївна, біолог, ембріолог, молекулярний генетик; Паламарчук Аліна Миколаївна, лікар акушер-гінеколог, репродуктолог; Турбаніст Світлана Вікторівна, лікар-репродуктолог.
Своїми враженнями про участь в ESHRE ділиться сьогодні Кременська Юлія Валеріївна.
Юліє Валеріївно, яка мета і завдання цього конгресу?
ESHRE-2017 – це 33-й конгрес, який щорічно організовує і проводить у різних країнах світу Європейське співтовариство репродукції й ембріології людини. Це дуже масштабний захід, що дає можливість у буквальному сенсі з перших рук отримати найновішу інформацію про наукові розробки у сфері допоміжних репродуктивних технологій. А також – в особистому спілкуванні зі світовими практиками обговорити ті професійні проблеми і питання, які наразі цікавлять найбільше.
Хочу наголосити також на важливості широкомасштабної роботи Європейського співтовариства репродукції зі збору й обробки інформації про ефективність проведення тих чи інших методів лікування безпліддя. У кожній клініці, певна річ, є своя статистика, що дає можливість робити певні висновки, вносити у разі необхідності корективи до внутрішніх протоколів лікування. Але дані, які виявляються в руках фахівців однієї клініки, повинні бути порівнянними з даними, які виходять у результаті аналізу інформації мало не з усіх клінік світу, що спеціалізуються на лікуванні безпліддя. Цю інформацію збирає, обробляє й озвучує Європейське товариство репродукції. І це дуже важливо і потрібно.
Ви сказали, що на ESHRE дається інформація про новітні наукові розробки в області репродуктології. Що з озвученого на конгресі здалося Вам найбільш цікавим, перспективним?
Особисто для мене дуже цікавими були доповіді про роботизацію ембріології. Робота з ооцитами й ембріонами вимагає від фахівця великої зосередженості, філігранної майстерності. Безперечно, за такого рівня напруженості роботи людський фактор набуває особливої значущості. Досвід ембріолога, його самопочуття, настрій, втома – всі ці фактори обнуляються, якщо на місце людини приходить робототехніка. ESHRE показав, що ще можна зробити в цьому напрямі. У клініці ISIDA ми активно обговорюємо впровадження в практику таких роботизованих технологій.
Наприклад, була інформація про інкубатор із вбудованою системою оцінки розвитку ембріона. Цей пристрій допомагає навіть передбачити ймовірність настання вагітності. Автоматична вітрифікація ембріонів і яйцеклітин – ще один приклад роботизації в ембріології.
Які з новітніх технік і методик будуть впроваджені в роботу клініки ISIDA?
Хочу наголосити: науково-практичний рівень клініки ISIDA дуже високий. І участь у заходах, подібних до ESHRE, дуже яскраво це показує. Слухаючи доповіді, спілкуючись із колегами з різних країн, розумієш: ідемо вірним шляхом, говоримо з провідними фахівцями світу однією професійною мовою, наш досвід становить для них не меншу цікавість, ніж їхні напрацювання – для нас.
Тому говорити про те, що все почуте і побачене треба негайно впроваджувати в практику клініки ISIDA, – некоректно. По-перше, багато в нас уже є. По-друге, в кожній країні, в кожній клініці – свій унікальний досвід (я вже не кажу про те, що кожен індивідуальний випадок безпліддя – унікальний). І завжди треба оцінювати, розуміти, наскільки та чи інша новація вписується в національну практику, у внутрішні протоколи лікування, прийняті в кожній клініці. Медичні процеси – дуже делікатні, адже ми маємо справу з життям на самому початку його зародження. Тому поспішність тут недоречна.
У клініці ISIDA прийнята практика: після повернення лікарів із конгресів і конференцій, подібних ESHRE, вони роблять для своїх колег презентацію із пропозиціями про можливі зміни в практичній роботі. Якщо в результаті колективного обговорення ми приходимо до висновку, що зміни потрібні і можливі, ми, безумовно, їх впроваджуємо.
Хочу наголосити: жодна з сучасних клінік, які спеціалізуються на лікуванні безпліддя, не може працювати, не впроваджуючи у свою роботу останні наукові відкриття. Кожен лікар повинен бути націленим, «запрограмованим» на те, що пацієнтові задля його здоров'я і благополуччя потрібні сучасні підходи до лікування його проблеми – більш щадні, з високим рівнем гарантій.Так, для клініки впровадження новітніх наукових розробок у практику завжди фінансово затратне. Але це окупається щастям пацієнтів.Кременська Юлія Валеріївна, біолог, ембріолог, молекулярний генетик* – кандидат біологічних наук PhD, захист її міжнародної дисертації відбувався в Токійському Університеті (Японія). Вона автор низки наукових публікацій у рейтингових міжнародних журналах (PubMed). Юлія Кременська працювала науковим співробітником у провідних лабораторіях світу (Токійський Університет, Японія; Агентство Технологій, Науки та Досліджень, ASTAR, Сінгапур); очолювала цитогенетичну лабораторію в клініці репродуктивних технологій (2006-2010) з впровадженням у практику сучасних методів преімплантаційної і пренатальної молекулярної діагностики.
У клініці ISIDA Юлія Валеріївна Кременська спеціалізується на ембріології, молекулярній біології, цитогенетиці; спільно з репродуктологами веде пацієнтів із важкими формами безпліддя, які мають в анамнезі випадки хромосомних і генетичних аномалій, а також зі звичним невиношуванням і множинними невдалими спробами IVF.
Задайте своє запитання
Якщо у Вас виникли запитання, обов'язково задайте їх у клініці Isida за телефонами:
0-800-35-92-86 (для українських операторів зв'язку),
+38-044-455-88-11 (для міжнародних),
через Telegram або Viber за номером:
+38-097-455-88-11
Також можливо задати своє запитання на спеціально створеній для цього формі сайту.
